Спецпроект

Музей УНР розпечатали і відкрили. Тепер чекають постанови Азарова

Музей Української Народної республіки з сьогоднішнього дня знову працює, повідомили "Історичній Правді" співробітники музею.

"Хоча б формально, але печатки, які висіли вчора, зняли, - сказав "Історичній Правді" один із співробітників Українського інституту національної пам'яті (УІНП), у підпорядкуванні якого знаходиться музей. - Тепер чекаємо урядової постанови про виділення коштів".

Сьогодні з дверей музею були зняті печатки і в музеї вже є перші відвідувачі, підтверджує джерело "Дзеркала Тижня".

Співробітник музею сказав, що його відкрито "за домовленістю з міською владою", тому що приміщення, в якому знаходиться музей (Будинок вчителя, вул. Володимирська, 57 у Києві) перебуває у власності міста. 

Сьогодні директор музею був запрошений на розмову до голови КМДА Попова, повідомив "Історичній Правді" співробітник музею.

"Результати розмови поки що невідомі. Кабмін мав сьогодні розглядати питання про створення нового УІНП, - сказав співробітник. - Для продовження роботи музею треба, щоб новий УІНП негайно уклав угоду про оренду приміщення в Будинку вчителя".

Нагадаємо, що вчора Центр дослідження визвольного руху повідомив, що Музей УНР зачинено, двері опечатані, працівників звільняють.

Відкриття експозиції "Музей Української народної республіки" відбулося 22 січня 2009 року під час святкування 90-річчя Акту злуки Західно-Української народної республіки та Української народної республіки.

Музей був підпорядкований Інституту національної пам'яті, який ліквідовано згідно з указом президента України Віктора Януковича.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров пообіцяв, що Кабмін нарешті прийме постанову про створення Українського інституту національної пам'яті при Кабміні і виділить фінансування для підпорядкованих йому музеїв. При цьому він звично звинуватив ЗМІ у "спробі дезінформувати суспільство".

Як козаки з турками товаришували

Історичні документи початково ніколи не створювалися з думкою, що стануть письмовими історичними пам'ятками. Їх автори керувалися практичними інтересами своєї доби, начасних державницьких викликів.

Фронт пригнічення: бомбардування німецьких міст під час Другої світової

Ми бачили жахливі речі: обгорілі дорослі зменшилися до розмірів маленьких дітей, залишки рук і ніг, мертві люди, спалені заживо цілі сім'ї, люди бігали в різні боки, згорілі вагони заповнені цивільними біженцями, мертві рятувальники і солдати, багато з людей кликали і шукали своїх дітей та сім'ї, і всюди вогонь, вогонь, і весь час гарячий вітер вогняної бурі повертав людей назад в палаючі будинки, з яких вони намагалися втекти. Я не можу забути ці жахливі подробиці. Я ніколи не зможу їх забути.

Закарпатці на фронтах Першої світової

Військові протистояння між українцями й росіянами відбувалися в різні історичні періоди, однак найкровопролитніші бої з найбільшими людськими втратами мали місце на фронтах Першої світової війни. Вірніше, на одному з фронтів – Російському, який пролягав на крайньому заході України вздовж Карпат. Це не була війна безпосередньо між Україною й Росією, на фронті воювали дві імперії, а особливого трагізму додавав той факт, що українці були солдатами обох армій – російської царської (у яку з тодішніх українських губерній Російської імперії мобілізували близько 3,5 мільйона українців) та австро-угорської (у яку зі східних комітатів Австро-Угорської імперії мобілізували близько 300 тисяч українців). У тих страшних боях українці вбивали один одного за абсолютно чужі їм інтереси.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.