Спецпроект

Музей УНР розпечатали і відкрили. Тепер чекають постанови Азарова

Музей Української Народної республіки з сьогоднішнього дня знову працює, повідомили "Історичній Правді" співробітники музею.

"Хоча б формально, але печатки, які висіли вчора, зняли, - сказав "Історичній Правді" один із співробітників Українського інституту національної пам'яті (УІНП), у підпорядкуванні якого знаходиться музей. - Тепер чекаємо урядової постанови про виділення коштів".

Сьогодні з дверей музею були зняті печатки і в музеї вже є перші відвідувачі, підтверджує джерело "Дзеркала Тижня".

Співробітник музею сказав, що його відкрито "за домовленістю з міською владою", тому що приміщення, в якому знаходиться музей (Будинок вчителя, вул. Володимирська, 57 у Києві) перебуває у власності міста. 

Сьогодні директор музею був запрошений на розмову до голови КМДА Попова, повідомив "Історичній Правді" співробітник музею.

"Результати розмови поки що невідомі. Кабмін мав сьогодні розглядати питання про створення нового УІНП, - сказав співробітник. - Для продовження роботи музею треба, щоб новий УІНП негайно уклав угоду про оренду приміщення в Будинку вчителя".

Нагадаємо, що вчора Центр дослідження визвольного руху повідомив, що Музей УНР зачинено, двері опечатані, працівників звільняють.

Відкриття експозиції "Музей Української народної республіки" відбулося 22 січня 2009 року під час святкування 90-річчя Акту злуки Західно-Української народної республіки та Української народної республіки.

Музей був підпорядкований Інституту національної пам'яті, який ліквідовано згідно з указом президента України Віктора Януковича.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров пообіцяв, що Кабмін нарешті прийме постанову про створення Українського інституту національної пам'яті при Кабміні і виділить фінансування для підпорядкованих йому музеїв. При цьому він звично звинуватив ЗМІ у "спробі дезінформувати суспільство".

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін