Спецпроект

Музею УНР ніколи не існувало - Солдатенко

За дорученням прем'єр-міністра Азарова і рішенням Кабміну Мінкульт і голова КМДА Попов вирішують питання щодо майбутнього експозиції, присвяченої УНР, у київському Будинку вчителя.

Про це в інтерв'ю "Історичній Правді" повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко.

"Музею ніколи не було, - сказав голова УІНП. - Була тимчасова виставка, яка була створена два роки тому зусиллями працівників інституту. В Будинку вчителя в одній із кімнат, над якою красиво написали, що це музей УНР. Але не були офіційно вирішені відповідні юридичні питання щодо взаємин з власниками експонатів тощо".

За словами Солдатенка, "хотілося зробити хорошу справу, тож узяли чотирьох працівників для роботи в музейно-експозиційному відділі". Але після ліквідації інституту УІНП вже не міг офіційно платити цим працівникам зарплату, як музейним співробітникам".

"Виникли неув'язки не на ідейно-політичному ґрунті, а на адміністративно-господарському, - сказав голова УІНП. - Тепер треба надати цій експозиції хоча б якийсь статус. Я за те, щоб він став основою для більш широкого музею. Чому б нашому суспільству не мати хорошого музею історії української державності?"

Валерій Солдатенко повідомив, що за дорученням Азарова Мінкульт і голова КМДА Попов вирішують це питання: "У них є кілька варіантів - скажімо, виставка історії (музей) УНР може бути філією Національного історичного музею України".

"Ми ж музейними справами можемо займатися хіба що як організація, котра допомагає в підготовці організації експозицій, - зазначив голова УІНП. - Але жодного музею в науково-дослідній установі бути, зрозуміло, не може".

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.