Як виглядають табори ГУЛАГу сьогодні - виставка

17 січня 2012 р. о 13.00 у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відбудеться відкриття фотовиставки "Відрядження в один кінець: Колима/ ГУЛАГ/ Аляска" – про минуле сталінських концтаборів та про те, як виглядають сьогодні ці закинуті місця.

 

Це виставка трьох фотохудожників – харків'янина Володимира Оглобліна, жителя Черкас Володимира Манькути та жителя російського Магадана Андрія Ларіонова, які побували там, де ще збереглися сліди колишніх таборів ГУЛАГу.

"Відрядження в один кінець" - назва не випадкова: саме так називали відправку політв'язнів на роботу на Колиму, звідки не було вороття. У деяких "відрядженнях" ув'язнені, навіть найміцніші, витримували не більше 3-5 місяців.

 

Виставка у кольорових великоформатних світлинах, мапах, цитатах історичних документів і літературних творів, а також авторських коментарях харківського фотохудожника Володимира Оглобліна розповідає про систему сталінських концтаборів, чимало з яких було зосереджено зокрема й на Колимі.

Автори виставки кажуть, що її метою є нагадати про те, що тема ГУЛАГу не може бути забута до тих пір, поки не буде офіційного покаяння за злочини радянської влади проти народу.

Виставка експонуватиметься з 17 січня до 17 лютого 2012 року, вхід вільний, без вихідних.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.