Штаб-квартира керівника "Штазі" стала музеєм

Штаб-квартира колишнього глави "Штазі" Еріха Мільке в Берліні стала доступною для громадськості.

Про це повідомляє BBC.

У штаб-квартирі можна побачити електричні друкарські машини періоду Німецької Демократичної республіки і письмовий стіл Еріха Мільке.

У реставрованому офісі глави розвідки НДР знаходиться картина його улюбленого художника Вольфганга Франкенштейна і великий телевізор голландської фірми Philips - розкіш, про яку прості громадяни соціалістичної Німеччини могли тільки мріяти.

Зараз за допомогою комп'ютерів відновлюються архіви, які "Штазі" не вдалося знищити до падіння НДР. Було виявлено лише 15,5 тисячі мішків з документами, у кожному з яких було по 80 тисяч тек-справ.

Еріх Мільке очолював "Штазі" з 1957 по 1989 роки. Він провів два роки у в'язниці з 1993 по 1995 рік за вбивство двох поліцейських офіцерів в 1931 році. Він помер в 2000-му у віці 92 років.

"Штазі" - абревіатура від Staatssicherheit, повністю Ministerium für Staatssicherheit - "Міністерство державної безпеки" - політична спецслужба і каральний орган у Німецькій Демократичній республіці.

Функціонувала з 1950 по 1989 рр. Тісно співпрацювала з КГБ СРСР. Кожен 50-ий громадянин НДР співпрацював зі "Штазі" - це вважається рекордним показником проникнення агентури в суспільство.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.