Ставку Гітлера здають в оренду

Головна ставка Адольфа Гітлера "Вольфсшанце" ("Вовче лігво"), розташована на території сучасної Польщі, здається в оренду.

Про це повідомляє "УП.Життя" з посиланням на The Telegraph.

Кожен, хто згодиться викласти близько 140 тисяч доларів, може стати тимчасовим господарем 13 гектарів лісу з історичними спорудами.

Із 1941-го до 1944-го "Вовче лігво" було мозковим центром нацистської військової машини.

Збудовані гітлерівцями бомбосховища могли вмістити 2 тисячі осіб, обслуговуючого персоналу і охоронців.

Саме тут відбувся невдалий замах на Гітлера. В липні 1944-го полковник Клаус фон Штауффенберг приніс на одну з нарад вибухові пристрої. Життя фюрера тоді врятував лише випадок – місце засідання перенесли, а сам смертоносний кейс за секунди до вибуху переставили.

Читайте також про замах на Гітлера 1939 року

Під час відступу німецької армії більшість бункерів були підірвані.

У "Вовчому лігві"

"Відбудувати бункери неможливо. Нас більше турбує, як зробити це місце більш привабливим для туристів, включаючи ремонт готелю та ресторану", - зазначив представник Служби лісового господарства Польщі Зенон Пйотровіч.

Влітку 2011-го повідомлялося, що щороку "Вовче лігво" відвідують 250 тисяч туристів. Місцеві жителі завдяки цьому потокові спраглих вражень прибульців розвинули готельний бізнес, заснували агротуристичні господарства. Завдяки туристам у цьому позбавленому промисловості регіоні є робота у торгівлі та в сфері послуг.

Нагадаємо, що в липні 2011 року Вінницька облдержадміністрація створила на місці ставки Гітлера "Вервольф" під Вінницею історико-меморіальний комплекс, сподіваючись залучити в обласний бюджет прибутки від туризму.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.