У Києві обговорюватимуть діяльність Миколи Скрипника

Український інститут національної пам’яті спільно з Інститутом історії НАНУ та Українським фондом культури проведе круглий стіл, присвячений 140-ій річниці від дня народження Миколи Скрипника.

Захід відбудеться 25 січня об 11:00 за адресою Липська, 16.

На круглому столі розглядатимуться питання:

- можливість гармонійного (діалектичного) поєднання в суспільних теоріях соціальних і національних чинників і прагнень, ступінь розуміння/нерозуміння Скрипником глибини і складності співвідношення обох феноменів;

- теоретичний і практичний зрізи проблеми співвідношення інтернаціональних і національних начал в політиці, суспільному досвіді;

- pоль і місце теорії (концепції) і течії націонал-комунізму, одним із найяскравіших представників якої був М. Скрипник в суспільних процесах 20-х – 30-х років ХХ століття;

- cпіввідношення у поглядах М. Скрипника аспектів державного і партійного будівництва;

- oб’єктивні і суб’єктивні чинники процесів українізації в їхньому розумінні Скрипником і відповідному досвіді;

- тлумачення поглядів М. Скрипника як реалістичної альтернативи пошуку прогресивної перспективної моделі суспільного розвитку, до яких результатів могло б привести їх втілення в життя.

У круглому столі візьмуть участь провідні науковці України, зокрема, академіки НАНУ: Б. І. Олійник, І. М. Дзюба, М. В. Попович; член-кореспонденти НАНУ: В. Ф. Солдатенко, В. М. Даниленко; доктори історичних наук: С. В. Кульчицький, О. М. Любовець, Ю. І. Шаповал, Л. І. Буряк та інші.

Микола Скрипник - партійний і державний діяч Української РСР.

Народився в Ясинуватій на Донбасі 25 січня (за новим стилем) 1872 року. У 1900-му вступив до Технологічного інституту в Петербурзі, з 1901 до 1917 - більшовик-революціонер.

Один з організаторів Компартії (більшовиків) України. З 1921 року - на відповідальних посадах в уряді УРСР, в тому числі 1927-33 роках - міністр освіти. Був ідеологом українізації.

В січні 1933 року Кремль розпочав кампанію проти Скрипника, готуючи його ліквідацію. У липні 1933-го Скрипник покінчив з собою у Харкові.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.