У Києві обговорюватимуть діяльність Миколи Скрипника

Український інститут національної пам’яті спільно з Інститутом історії НАНУ та Українським фондом культури проведе круглий стіл, присвячений 140-ій річниці від дня народження Миколи Скрипника.

Захід відбудеться 25 січня об 11:00 за адресою Липська, 16.

На круглому столі розглядатимуться питання:

- можливість гармонійного (діалектичного) поєднання в суспільних теоріях соціальних і національних чинників і прагнень, ступінь розуміння/нерозуміння Скрипником глибини і складності співвідношення обох феноменів;

- теоретичний і практичний зрізи проблеми співвідношення інтернаціональних і національних начал в політиці, суспільному досвіді;

- pоль і місце теорії (концепції) і течії націонал-комунізму, одним із найяскравіших представників якої був М. Скрипник в суспільних процесах 20-х – 30-х років ХХ століття;

- cпіввідношення у поглядах М. Скрипника аспектів державного і партійного будівництва;

- oб’єктивні і суб’єктивні чинники процесів українізації в їхньому розумінні Скрипником і відповідному досвіді;

- тлумачення поглядів М. Скрипника як реалістичної альтернативи пошуку прогресивної перспективної моделі суспільного розвитку, до яких результатів могло б привести їх втілення в життя.

У круглому столі візьмуть участь провідні науковці України, зокрема, академіки НАНУ: Б. І. Олійник, І. М. Дзюба, М. В. Попович; член-кореспонденти НАНУ: В. Ф. Солдатенко, В. М. Даниленко; доктори історичних наук: С. В. Кульчицький, О. М. Любовець, Ю. І. Шаповал, Л. І. Буряк та інші.

Микола Скрипник - партійний і державний діяч Української РСР.

Народився в Ясинуватій на Донбасі 25 січня (за новим стилем) 1872 року. У 1900-му вступив до Технологічного інституту в Петербурзі, з 1901 до 1917 - більшовик-революціонер.

Один з організаторів Компартії (більшовиків) України. З 1921 року - на відповідальних посадах в уряді УРСР, в тому числі 1927-33 роках - міністр освіти. Був ідеологом українізації.

В січні 1933 року Кремль розпочав кампанію проти Скрипника, готуючи його ліквідацію. У липні 1933-го Скрипник покінчив з собою у Харкові.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.