У Дніпропетровську з'явилася вулиця Брежнєва

Дніпропетровська міська рада 25 січня надала одній із вулиць міста ім'я генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. А от перейменувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору, депутати відмовилися.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на рішення сесії міськради.

Ім'я генерального секретаря надано безіменному проїзду між вул. Іжевською і Житомирською (Амур-Нижньодніпровський район).

Відповідні зміни будуть внесені до реєстру містобудівного кадастру.

За даними міськради, робота із присвоєння назв новим проїздам і провулкам міста здійснюється в рамках міської програми впорядкування найменувань проїздів Дніпропетровська на 2009-2013 роки.

Нагадаємо, сьогодні ж Дніпропетровська міськрада відмовилася перейменовувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору, щоб "не допустити політичних інсинуацій"

В березні 2010 року депутати Дніпродзержинської міської ради (Дніпропетровська область) ухвалили рішення щодо присвоєння Палацу культури ім. Горького імені Леоніда Брежнєва.

В лютому 2010 року молодіжну організацію Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського очолив нащадок генсека, молодий інженер-технолог Леонід Брежнєв.

Дивіться на ІП ролики з генсеком Брежнєвим:

1970: Новорічне звернення Брежнєва до радянського народу (ВІДЕО)

1979: близький до маразму Брежнєв вітає радянських дітей (ВІДЕО)

1982: похорони Брежнєва - труна падає у могилу (ВІДЕО)

Читайте в четвер на "Історичній Правді" конспект лекції історика Андрія Петрова "Дніпропетровськ. Як оповісти історію міста без історії?"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.