Музей у Биківні будуватиме Лариса Скорик

Центральна частина Меморіалу жертв тоталітаризму на території національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" буде будуватися за проектом Лариси Скорик.

Про це в інтерв'ю ZN.UA повідомив міністр культури Михайло Кулиняк.

За його словами, саме проект Скорик був "одноголосно" схвалений науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини при Міністерстві культури як такий, що враховує матеріали досліджень 2008-2009 років.

 

Крім цього проекту, були пропозиції, представлені А.Гайдамакою і Ю.Олійником.

Нагадаємо, що професор архітектури, член-кореспондент Академії мистецтв України Лариса Скорик запам'яталася своїм останнім грандіозним творінням - вона була призначена головним архітектором реконструкції Шевченківського національного заповідника в Каневі.

Зокрема, за її рішенням було змінено первісний вигляд будівлі, в музеї встановлено натяжні стелі, паркетну підлогу замінено на граніт, а стіни пофарбовані сірою фарбою. Ця реконструкція викликала неоднозначну оцінку її початкових авторів.

Нагадаємо, що доручення побудувати меморіал до серпня 2012 року дав президент Віктор Янукович в листопаді 2011 року.

Концепція розвитку заповідника була затверджена також лише в 2011-м, хоча постанова про його створення датується ще 2001 роком. До цього часу всі розпорядження були в основному на папері. Заповідник почав працювати лише з лютого 2008 року.

З музеєм у Биківні пов'язаний скандал із будівництвом там окремого польського меморіалу. Український інститут національної пам'яті вважає недоведеним факт поховання 3,5 тисяч польських офіцерів у Биківні і просить польську сторону "утриматися від застосування необґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.