В КНУ ім. Шевченка хочуть замість рефератів писати статті у Вікіпедію

В Київському Національному університеті обговорюється проект альтернативи стандартним рефератам - написання статей в український сегмент "Вікіпедії".

Про це повідомляє "Лови Момент!" із посиланням на заступника голови Наукового товариства студентів та аспірантів факультету соціології КНУ Олену Ляшеву.

"Написання статей для Вікіпедії передбачалося у вигляді альтернативного виду робіт, які можуть задаватися студентам, - зазначила Ляшева. - Сама ідея з'явилася у одного з викладачів факультету соціології - Тараса Цимбала".

За словами організаторів, проект спрямований на соціологію українською мовою: "Ми тільки за те, що б писати і про інші науки, але не намагаємося охопити всі одночасно".

Алгоритм написання статей такий:

1. Команда студентів, які мають певні навички роботи в Вікіпедії, формує теми статей;
2. Викладачі дають завдання студентам;
3. Студенти пишуть статті безпосередньо в Вікіпедію;
4. Викладачі перевіряють і оцінюють їх;
5. Команда студентів редагує і приводить статті до вигляду, що відповідає вимогам Вікіпедії.

На думку шевченківців, в результаті безглузде по суті написання нескінченних рефератів перетворюється на корисний і конструктивний процес створення інтерактивної енциклопедії.

На даний момент проект підтримав проректор з наукової роботи Валерій Григорук Валерій Іванович. Триває оформлення договору про співпрацю між КНУ та фондом "Вікімедіа".

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.