КАБМІН ЗМІНИВ НАГЛЯДОВУ РАДУ "СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ"

Кабінет міністрів змінив наглядову раду Національного заповідника "Софія Київська".

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на розпорядження Кабінету міністрів від 20 лютого.

Так, головою наглядової ради призначено директора Інституту археології Національної академії наук Петра Толочка, заступником голови наглядової ради – директора департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури Андрія Вінграновського.

Членами ради призначено першого заступника міністра Юрія Богуцького, старшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Рильського Ларису Ганзенко, першого заступника Міністра закордонних справ Руслана Демченка, головного художника-реставратора корпорації "Укрреставрація" Інну Дорофієнко, голову Шевченківської райадміністрації Сергія Зіміна.

Також до наглядової ради "Софії Київської" увійшли заступник директора Інституту археології Гліб Івакін, заступник Міністра регіонального розвитку Дмитро Ісаєнко, доцент Львівського нацуніверситету імені Франка Назар Козак, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Людмила Міляєва, заступник голови КМДА Леонід Новохатько, заступник керівника ДУСі Олексій Панько, професор кафедри архітектурного проектування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Лариса Скорик.

Як повідомлялося раніше, Мінкульт змінив директорів кількох заповідників та музеїв. Згодом міністр культури Михайло Кулиняк заявив, що має намір змінити керівництво усіх заповідників.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.