КАБМІН ЗМІНИВ НАГЛЯДОВУ РАДУ "СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ"

Кабінет міністрів змінив наглядову раду Національного заповідника "Софія Київська".

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на розпорядження Кабінету міністрів від 20 лютого.

Так, головою наглядової ради призначено директора Інституту археології Національної академії наук Петра Толочка, заступником голови наглядової ради – директора департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури Андрія Вінграновського.

Членами ради призначено першого заступника міністра Юрія Богуцького, старшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Рильського Ларису Ганзенко, першого заступника Міністра закордонних справ Руслана Демченка, головного художника-реставратора корпорації "Укрреставрація" Інну Дорофієнко, голову Шевченківської райадміністрації Сергія Зіміна.

Також до наглядової ради "Софії Київської" увійшли заступник директора Інституту археології Гліб Івакін, заступник Міністра регіонального розвитку Дмитро Ісаєнко, доцент Львівського нацуніверситету імені Франка Назар Козак, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Людмила Міляєва, заступник голови КМДА Леонід Новохатько, заступник керівника ДУСі Олексій Панько, професор кафедри архітектурного проектування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Лариса Скорик.

Як повідомлялося раніше, Мінкульт змінив директорів кількох заповідників та музеїв. Згодом міністр культури Михайло Кулиняк заявив, що має намір змінити керівництво усіх заповідників.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.