Львів'яни не поспішають консультуватися щодо реставрації історичних будинків

Уже два роки німецькі експерти консультують львів’ян щодо реставрації будинків в історичній частині міста, але наразі такими послугами скористалися одиниці.

Про це повідомляє "Львівська Пошта".

Окрім програми співфінансування реставрації дерев’яних вікон та брам, у Львові більш ніж два роки діють безкоштовні консультації з реставрації та ремонту будинків у старій частині міста, організовані німецьким товариством технічної співпраці GIZ та Львівською міськрадою.

Їх надають фахові архітектори з Німеччини не лише міським музеям та церквам, а й мешканцям будинків, які є пам’ятками архітектури. Однак, якщо програмою співфінансування скористалися сотні львів’ян, то про безкоштовні консультації від архітекторів GIZ знає далеко не кожен.

 

Як розповіла “Пошті” Софія Лужна, офіс-менеджер GIZ, переважно за фаховими консультаціями звертаються музеї та церкви Львова.

“Наші фахівці з Німеччини надавали консультації церкві Свв. апостолів Петра і Павла, Вірменській церкві, природничому музею та Будинку вчених. Звертались до нас і з Оперного театру, – каже Софія Лужна. – Попри це, були й приватні запити від мешканців, які хочуть відреставрувати певні елементи своїх будинків у старій частині міста”.

Безплатні поради від німецьких архітекторів отримав львів’янин Сергій Береза, що мешкає в будинку на вул. Донцова.

Спершу чоловік хотів реставрувати дерев’яні вікна в рамках програми співфінансування, однак виявилось, що вулиця, на якій він мешкає, не входить у проектну зону.

“Наш будинок – пам’ятка архітектури, тому ми не хотіли замінювати вікна, а вирішили відреставрувати їх. Ми попросили експертів GIZ про безплатну консультацію. Вони надали інформацію про вартість робіт, допомогли підібрати матеріали і порекомендували реставраторів”, – розповів Сергій Береза.

На думку Мар’яни Борик, асистента проекту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста”, програма безкоштовних архітекторських консультацій не набула популярності серед мешканців Львова через малу кількість ОСББ у Львові і небажання львів’ян гуртуватись навколо будинкових проблем. Ще одна причина – значна частина мешканців не знає про цю програму.

“Здебільшого люди звертаються стосовно реставрації дерев’яних вікон та брам. Наразі в нас є 400 таких запитів, однак ми зараз на 157-му. Ситуація склалась так, що попит перевищує наші можливості, – розповіла “Пошті” Мар’яна Борик. – Натомість запитів на безкоштовні консультації було лише 20. Відсутність попиту на консультації зумовлена тим, що у Львові є небагато ОСББ. Відповідно, кожна окрема людина, яка живе у своїй квартирі, не цікавиться тим, як реставрувати будинок, відновити сходи чи дах”.

“Коли надходить запит від мешканців, наш німецький експерт оглядає об’єкт, а пізніше робить письмовий звіт, — розповіла Софія Лужна. — Цей документ існує як в українському, так і в німецькому варіанті. Установи або приватні особи, які до нас звертались, отримують його вже через кілька днів. На безкоштовних консультаціях архітекторів GIZ можна одержати інформацію про орієнтовну вартість робіт, а також рекомендації стосовно вибору матеріалів та майстрів-реставраторів”.

Архітектори GIZ допоможуть порадами під час реставрації дерев’яних вікон і брам, відновлення сходових кліток, ремонту будинку чи даху. Однак на прихід фахівця мешканцям доведеться почекати. Адже, за словами Софії Лужної, німецький експерт буває у Львові лише раз на два тижні.

Нагадаємо, у травні 2011 року у Львові відбувся тренінг для ковалів, як реставрувати металеві частини історичних будинків.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.