Трапезна церква Михайлівського монастиря у поганому стані - Бригинець

На адресу комісії Київради з питань культури та туризму надійшов лист, автори якого хвилюються "очевидними руйнаціями" Трапезної церкви св. Апостола Іоанна Богослова Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Про це повідомляє голова комісії Олександр Бригинець.

"В міському і державному бюджеті немає в необхідній кількості коштів на збереження пам’яток, - зазначив депутат. - Кілька об’єктів Золотоверхого монастиря - частина яких знаходиться в муніципальній власності, а частина в державній - теж потерпають від недофінансування. Гроші необхідні для реставрації "муніципальної" дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря в київському бюджеті не знайшлось, шкода, що і в Державному немає грошей для "державної" Трапезної церкви".

Зовнішні пошкодження Трапезної церкви очевидні: тріщини фасаду та цоколю церкви, пошкодження шару тиньку, який місцями зовсім відсутній. Це підтверджують й експерти Міністерства культури України та Головне управління охорони пам’яток.

Трапезна церква є пам’яткою національного значення згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1963 №970 (охоронний номер №13).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.