Анонс: лекція Наталії Яковенко про фах історика

У четвер у Могилянці відбудеться розмова про фах історика із професором Наталією Яковенко.

Тема зустрічі: "Історик у кабінеті та історик на людях".

Місце зустрічі: Центр польських та європейських студій (вул. Волоська, 10, підвальне приміщення 6-го корпусу НаУКМА).

Час зустрічі: 15 березня 2012 (четвер) о 16.30.

Йтиметься про фах історика, які перспективи сьогодні, кар’єра, як починати писати історичні праці, презентація робіт, з чого починається історик та його публічність чи маргінальність, з чого починається спілкування історика із ширшим загалом нефахівців, але зацікавлених в отриманні історичного знання громадян.

Після виступу професора Яковенко відбудеться інтерактивне спілкування у форматі питання-відповіді.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.