На схилах Дніпра будуватимуть ще й церкву?

Влада готує нове будівництво біля парку Слави на замовлення Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври УПЦ МП.

На земельній ділянці площею 0,060 га по вул. І. Мазепи, 15 Б планують звести церкву Святителя Миколая. Відповідний проект землеустрою знаходиться на погодженні в головному управлінні земельних ресурсів Києва.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Зазначена земельна ділянка розташовується:

- в Центральному історичному ареалі міста, в зоні охоронюваного ландшафту,

- на території пам’ятки археології національного значення - "Культурний шар села Берестове (Х-ХІ ст.)",

- на території пам’ятки історії та ландшафту "Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра",

- в межах скоригованої охоронної зони пам’яток ЮНЕСКО – ансамблів Національних заповідників Софія Київська та Києво-Печерська Лавра,

- в безпосередній близькості до земляних укріплень колишньої оборонного валу Київської фортеці,

- в кількох десятках метрів від пам′ятки архітектури XI-XII ст. церкви Спаса на Берестові.

Відповідно до Генерального плану Києва дана територія за функціональним призначенням належить до зони зелених насаджень загального користування та зарезервована для розвитку мережі зеленої зони м. Києва.

Реалізація проекту потребує отримання рекомендацій щодо будівництва в межах охоронної (буферної) зони пам’яток ЮНЕСКО, внесення змін Київрадою до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва та до Генерального плану міста в частині зміни цільового призначення земельної ділянки.

Як відомо, настоятель Києво-Печерської Лаври Павло є депутатом столичної міськради.

Раніше повідомлялося, що греко-католицька церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі не може отримати дозволи для проведення комунікацій до храму через статус дніпровських схилів як особливо цінних земель.

Також Бригинець повідомляв, що на схилах Дніпра вздовж Паркової алеї між стадіоном "Динамо" та майбутнім вертолітним майданчиком Януковича планується будівництво двох шестиповерхових житлових будинків.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.