Музей Булгакова продовжує працювати

Музей Михайла Булгакова в Києві продовжує працювати у звичайному режимі.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Київської міської державної адміністрації з посиланням на інформацію Головного управління культури.

"У зв’язку з проведенням капітальної реконструкції Андріївського узвозу, прохід до музею Михайла Булгакова дещо ускладнений, але заклад не припиняє свою роботу і продовжуватиме працювати й надалі", - запевнили в управлінні культури.

Щоб мінімізувати незручності для відвідувачів закладу, співробітники музею зустрічають кожну групу та проводять до приміщення музею. Після завершення екскурсії групу так само супроводжують до безпечного виходу з узвозу.

Нагадаємо, 27 березня голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, посилаючись на інформацію колективу Музею Булгакова, заявив, що заклад через ремонт на Андріївському узвозі припинив роботу.

Пізніше Бригинець повідомив, що завдяки громадськості будівельникам не вдалося заблокувати вхід до музею і він "хоч і знаходитися під загрозою закриття, але все ж таки працює”.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.