У Львові відкриють виставку "Сила волі. Провідники визвольного руху"

Про минуле боротьби та особистого життя командирів УПА Романа Шухевича і Василя Кука, засновника ОУН Євгена Коновальця та лідера визвольного руху Степана Бандери розкажуть у фотографіях, архівних документах та спогадах їхніх сучасників у Національному музеї "Тюрма на Лонцького".

Відкриття виставки відбудеться у вівторок, 3 квітня, о 16:00, в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери, 1, вхід із вул. К. Брюллова).

Захід приурочений до 70-ліття Української повстанської армії.

"Перед глядачем постає шлях кожного з чотирьох провідників: Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича та Василя Кука. Від народження до загибелі. Про вибір і жертву кожного. Про час, у який вони жили. Про дилеми, які вони вирішували. Про бої і протистояння, в яких вони перемогли. Чи програли. Втім, їхній фізичний програш обернувся перемогою духу. Яким чином — про це теж у виставці", — говорять організатори.

Виставка "Сила волі. Провідники визвольного руху" є розповіддю про долі лідерів на тлі історичної доби, містить чимало світлин та архівних документів, багато з яких представлені уперше.

 

Авторами є історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний та Андрій Шевців, дизайн виконала Ольга Сало.

На відкриття виставки запрошені: член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", Герой України Юрій Шухевич; племінниця останнього Головного командира УПА Василя Кука Ольга Кук; голова Крайового братства ОУН-УПА Олесь Гуменюк, голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, голова Львівської обласної державної адміністрації Михайло Костюк; депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета.

Виставку відкриє директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. Першу екскурсію проведе один із її авторів, науковий працівник музею Ігор Дерев’яний.

Виставка триватиме до 1 травня (щодня з 10:00 до 19:00, без вихідних, вхід безкоштовний) у Національному музеї "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1).

 

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.