У Львові відкриють виставку "Сила волі. Провідники визвольного руху"

Про минуле боротьби та особистого життя командирів УПА Романа Шухевича і Василя Кука, засновника ОУН Євгена Коновальця та лідера визвольного руху Степана Бандери розкажуть у фотографіях, архівних документах та спогадах їхніх сучасників у Національному музеї "Тюрма на Лонцького".

Відкриття виставки відбудеться у вівторок, 3 квітня, о 16:00, в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери, 1, вхід із вул. К. Брюллова).

Захід приурочений до 70-ліття Української повстанської армії.

"Перед глядачем постає шлях кожного з чотирьох провідників: Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича та Василя Кука. Від народження до загибелі. Про вибір і жертву кожного. Про час, у який вони жили. Про дилеми, які вони вирішували. Про бої і протистояння, в яких вони перемогли. Чи програли. Втім, їхній фізичний програш обернувся перемогою духу. Яким чином — про це теж у виставці", — говорять організатори.

Виставка "Сила волі. Провідники визвольного руху" є розповіддю про долі лідерів на тлі історичної доби, містить чимало світлин та архівних документів, багато з яких представлені уперше.

 

Авторами є історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний та Андрій Шевців, дизайн виконала Ольга Сало.

На відкриття виставки запрошені: член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", Герой України Юрій Шухевич; племінниця останнього Головного командира УПА Василя Кука Ольга Кук; голова Крайового братства ОУН-УПА Олесь Гуменюк, голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, голова Львівської обласної державної адміністрації Михайло Костюк; депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета.

Виставку відкриє директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. Першу екскурсію проведе один із її авторів, науковий працівник музею Ігор Дерев’яний.

Виставка триватиме до 1 травня (щодня з 10:00 до 19:00, без вихідних, вхід безкоштовний) у Національному музеї "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1).

 

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.