У Львові відкриють виставку "Сила волі. Провідники визвольного руху"

Про минуле боротьби та особистого життя командирів УПА Романа Шухевича і Василя Кука, засновника ОУН Євгена Коновальця та лідера визвольного руху Степана Бандери розкажуть у фотографіях, архівних документах та спогадах їхніх сучасників у Національному музеї "Тюрма на Лонцького".

Відкриття виставки відбудеться у вівторок, 3 квітня, о 16:00, в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери, 1, вхід із вул. К. Брюллова).

Захід приурочений до 70-ліття Української повстанської армії.

"Перед глядачем постає шлях кожного з чотирьох провідників: Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича та Василя Кука. Від народження до загибелі. Про вибір і жертву кожного. Про час, у який вони жили. Про дилеми, які вони вирішували. Про бої і протистояння, в яких вони перемогли. Чи програли. Втім, їхній фізичний програш обернувся перемогою духу. Яким чином — про це теж у виставці", — говорять організатори.

Виставка "Сила волі. Провідники визвольного руху" є розповіддю про долі лідерів на тлі історичної доби, містить чимало світлин та архівних документів, багато з яких представлені уперше.

 

Авторами є історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний та Андрій Шевців, дизайн виконала Ольга Сало.

На відкриття виставки запрошені: член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", Герой України Юрій Шухевич; племінниця останнього Головного командира УПА Василя Кука Ольга Кук; голова Крайового братства ОУН-УПА Олесь Гуменюк, голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, голова Львівської обласної державної адміністрації Михайло Костюк; депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета.

Виставку відкриє директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. Першу екскурсію проведе один із її авторів, науковий працівник музею Ігор Дерев’яний.

Виставка триватиме до 1 травня (щодня з 10:00 до 19:00, без вихідних, вхід безкоштовний) у Національному музеї "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1).

 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.