Вдова Хонеккера: "Те, що НДР більше не існує - велика трагедія"

Вдова лідера соціалістичної Німеччини Марґо Хонеккер вважає, що люди, які намагалися подолати Берлінський мур, гинули марно. Вона не висловлює жодного розкаяння, називає пенсію в 1500 євро сміхотворною і впевнена, що одного дня НДР відродиться.

Про це вона заявила в інтерв'ю німецькій телекомпанії АРД, повідомляє "Ґардіан".

"Не було жодної необхідності перелазити через Берлінський мур, - сказала Хонеккер. - Як шкода, що вони платили за таку дурість своїми життями".

"Що такого злочинного було в східній Німеччині? - додала вона. - Що злочинного в тому, що люди жили в світі? У тому, що у них була перспектива? У тому, що вони могли заробляти на життя чесним трудом?".

"Те, що Німецької Демократичної республіки більше не існує - трагедія, - заявила Хонеккер журналісту Еріку Фрідлеру, додавши, що хоч і живе вона в Чилі, "але моя голова в Німеччині". При цьому вона мала на увазі не об'єднану ФРН, а "кращу Німеччину" соціалістичних часів.

На питання про те, чому у такому гарному місці для життя, як НДР, у 1989 році відбулася революція, удова Хонеккера заявила, що демонстрантів нацьковували вороги соціалізму: "У НДР теж були вороги. Ось чому в нас була Штазі [секретна поліція - ІП].

1989: Ось як почалося падіння Берлінського муру (ВІДЕО)

За словами журналіста Фрідлера, за кілька днів інтерв'ювання Марґо, яка під час свого 26-річного перебування на посту міністра освіти НДР наказувала кожному вчителю доповідати про всі випадку "ухилу від комуністичної лінії", в нього склалося враження, що удова була і залишається відірваною від реальності.

"Вона не виказує жодного розкаяння і не збирається просити вибачення", - сказав журналіст, додавши, що Хонеккер вважає "сміхотворною" державну пенсію в 1500 євро, яку їй щомісяця виплачує Німеччина.

Наостанок удова висловила переконання, що соціалістична Німеччина ще отримає свій шанс: "Ми посіяли зерно, яке одного дня ще дасть свої плоди. Ми просто не встигли реалізувати наші плани".

Нагадаємо, близько 5 тисяч людей вдалося перебратися через берлінську стіну, яка стояла з 1961-го по 1989 рік. При цьому 136 осіб, які намагалися потрапити в ФРН, були застрелені співробітниками прикордонної служби НДР.

Убивця Бандери втік на Захід у ніч, коли будували Берлінський мур

У 1991 році Марґо та Ерік Хонеккер утекли в СРСР, щоб уникнути кримінального переслідування в ФРН, однак після розпаду Радянського Союзу Хонеккера вислали з країни.

З 1992 року Марґо Хонеккер проживає у столиці Чилі Сантьяго. Її чоловік помер там у 1994-му від раку.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.