Норвегія дала 500 тисяч євро на львівське "Пирогово"

Норвегія виділила більше 0,5 мільйона євро на проект ЮНЕСКО з благоустрою Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" у Львові.

Про це повідомляє УНІАН.

На думку ЮНЕСКО, на тлі зростаючого безробіття, втрати національних традицій, погіршення якості шкільної освіти музей може зіграти найважливішу роль у справі збереження культурно-історичної спадщини, просвітництва та освіти.

Проект передбачає, що, спираючись на аналогічний досвід з відновлення Етнографічного музею під відкритим небом у Тбілісі (Грузія), ЮНЕСКО разом з міською радою Львова приступили до першої фази проекту, у рамках якої будуть вжиті заходи щодо поліпшення стану архітектурних споруд, колекцій, а також заходи з освіти населення.

Львівський музей народної архітектури та побуту, відомий як “Шевченківський гай”, займає майже 60 гектарів і включає 124 об`єкти, у тому числі житлові будинки та церкви, привезені з різних районів України.

Як повідомлялося, у серпні 2011 року Кабінет Міністрів виділив Міністерству культури 48,6 млн гривень на ремонт пам`ятників, музеїв та закладів культури.

У вересні 2011 року Національний заповідник "Софія Київська" здобув грант від Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини - для збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.