Норвегія дала 500 тисяч євро на львівське "Пирогово"

Норвегія виділила більше 0,5 мільйона євро на проект ЮНЕСКО з благоустрою Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" у Львові.

Про це повідомляє УНІАН.

На думку ЮНЕСКО, на тлі зростаючого безробіття, втрати національних традицій, погіршення якості шкільної освіти музей може зіграти найважливішу роль у справі збереження культурно-історичної спадщини, просвітництва та освіти.

Проект передбачає, що, спираючись на аналогічний досвід з відновлення Етнографічного музею під відкритим небом у Тбілісі (Грузія), ЮНЕСКО разом з міською радою Львова приступили до першої фази проекту, у рамках якої будуть вжиті заходи щодо поліпшення стану архітектурних споруд, колекцій, а також заходи з освіти населення.

Львівський музей народної архітектури та побуту, відомий як “Шевченківський гай”, займає майже 60 гектарів і включає 124 об`єкти, у тому числі житлові будинки та церкви, привезені з різних районів України.

Як повідомлялося, у серпні 2011 року Кабінет Міністрів виділив Міністерству культури 48,6 млн гривень на ремонт пам`ятників, музеїв та закладів культури.

У вересні 2011 року Національний заповідник "Софія Київська" здобув грант від Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини - для збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.