Головного музейника звільнили не за картини, а за ікони - Мінкульт

Гендиректора Національного художнього музею Анатолія Мельника звільнено з посади за не виконання установою основних планових показників діяльності.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури України.

У відомстві уточнили, що Мельника звільнено "за згодою сторін".

Як відомо, сам екс-гендиректор пов'язує своє звільнення зі своїми заявами про те, що з приміщень Кабміну зникли картини.

"Таке рішення було прийняте після повторного вивчення ситуації, яка склалася у Національному художньому музеї", - зазначається в повідомленні.

"Мельником не було вжито заходів по виправленню недоліків, виявлених комісією Мінкультури, яка у січні цього року заслуховувала звіти по фінансово-господарській діяльності установ, що знаходяться у сфері управління Мінкультури", - уточнили в міністерстві.

"Одне із зауважень комісії стосувалося того, що протягом останніх трьох років музеєм не виконуються основні планові показники діяльності. Зокрема, у 2011 році план по кількості відвідувачів було виконано на 69.2%. Ці показники є найнижчими у Києві. На сьогоднішній день вони так і не змінилися", - заявили у прес-службі.

Крім того, в міністерстві зазначають, що були "публікації у ЗМІ та звернення громадян щодо ушкодження ікон, які експонуються у музеї".

"У березні 2012 року працівниками міністерства та спеціалістами Національного науково-дослідного реставраційного центру було здійснено обстеження 39 експонатів групи зберігання "іконопис" Національного художнього музею, а також умов їх зберігання і якості проведеної роботи по ущільненню вікон і дверей", - розповіли у відомстві.

"Комісією було встановлено наявність чисельних порушень, що призвели до необхідності консерваційно-реставраційного втручання переважної частини експонатів групи "іконопис". До перевірки керівництвом музею не здійснювалося жодних дієвих заходів по усуненню вище наведених недоліків", - уточнили в прес-службі.

В міністерстві запевняють, що нового керівника музею виберуть на конкурсі.

Українська правда

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.