Експертиза підтвердила, що музейні картини в Кабміні - фальшиві

Результати хімічної експертизи підтвердили, що картини Глущенка, які висять в Кабміні, є підробками.

Мова йде про картини "Дніпровські далі" і "Село біля річки", повідомляє  ZN.UA.

Згідно з результатами хімічної експертизи "картини Глущенка "Дніпровські далі" і "Село біля річки" є копіями".

У звіті відзначається: " Характер люмінесценції цинкового білила у фарбовому шарі, а також ступінь висихання фарбового шару всіх відібраних проб відповідають живопису, створеному в ХХІ сторіччі".

Подібні висновки підтверджує й стилістична, тобто візуальна експертиза.

Деякі мистецтвознавці припускають, що копії картин Глущенка виконані протягом  5—10 останнього років.

На питання, "що піде після таких сенсаційних результатів експертизи?" міністр культури Михайло Кулиняк відповів:

"Підуть наступні дії правоохоронних органів. Коли були створені ці підробки? На якому етапі вони потрапили в Кабмін – з Національного музею? Хто з керівників Національного музею й чиновників причетний до цієї обурливої історії?"

"Повторюся, ці питання вже не до міністра культури, а тільки лише до слідства", - зазначив він.

Як відомо, 29 серпня 2001 року живопис Глущенка був переданий Національним музеєм України – Кабінету міністрів України "на тимчасове зберігання" (експонування в урядових приміщеннях).

На початку листопада 2011 року комісія Національного художнього музею провела в будівлі уряду звірку наявності й стану картин.

Під час цієї перевірки співробітники музею засумнівалися, чи справжні дві вищезгадані картини Глущенка.

У свою чергу керівництво секретаріату Кабміну ініціювало проведення експертизи для визначення автентичності цих полотен.

Директор Національного художнього музею, якого Мінкульт звільнив на початку квітня 2012 року, пов'язував свою відставку з тим, що музей відкрито заявляв про зникнення картин в Кабміні.

УП

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.