ПОШУКОВЦІ УКЛАЛИ УГОДУ З ТАБАЧНИКОМ

Міністерство освіти і Всеукраїнське об’єднання пошуковців будуть співпрацювати в галузі "патріотичного виховання молоді".

Про це йдеться в меморандумі, який підписали міністр Дмитро Табачник та представник пошукового руху Ярослав Жилкін, повідомляє прес-служба пошукової організації "Союз "Народна пам'ять".

Зокрема, передбачається практичне залучення шкільної та студентської молоді до пошукової діяльності через створення при діючих пошукових загонах "Союзу "Народна пам'ять" молодіжних пошукових груп, проведення спільних пошукових експедицій з масовим залученням молоді в якості волонтерів.

При навчальних закладах планується створювати осередки пошукових організацій для роботи з документальною базою.

Молодих людей будуть залучати також до пошуку родичів загиблих, встановлення місць поховань бійців Червоної Армії за запитами родичів, догляду за військовими похованнями та братськими могилами.

"Досвідчені пошуковці будуть проводити у навчальних закладах лекції, бесіди та інші заходи патріотично-виховного спрямування на підставі фактичного матеріалу, отриманого в ході практичної пошукової та наукової діяльності, - йдеться у прес-релізі. - Для груп школярів, дошкільнят та студентів проводитимуть тематичні подорожі та екскурсії по місцях боїв та поховань жертв війни і політичних репресій".

Ярослав Жилкін (ліворуч) і Дмитро Табачник

Пошуковці також допомагатимуть створювати та поповнювати музейні експозиції у навчальних закладах експонатами військових часів. У день підписання меморандуму про співробітництво з Міністерством освіти таку допомогу було надано київській середній школі № 181, де й відбулося укладання угоди.

В цій школі вже багато років існує музей Великої Вітчизняної війни, присвячений діяльності київського підпілля в роки окупації та особі відомого підпільника Івана Кудрі, причетного до диверсійних актів у Києві восени 1941 року.

Школярі під керівництвом педагогів поповнюють та зберігають експозицію, в якій є справжні речі підпільників та інші цінні експонати. У школі працює гурток екскурсоводів, проводяться заняття з практичного вивчення історичних документів та інша пошукова робота. Тепер до неї долучаться і пошуковці "Союзу "Народна пам'ять", які мають великий практичний досвід здійснення польового та архівного пошуку.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.