В Холодному Яру вшанують повстанців 1920-их років

На Черкащині вшанують козаків і старшин полку гайдамаків Холодного Яру, які у 1918-1920-х рр. боронили рідну землю від радянської Росії.

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Холодний Яр".

ІП наводить розклад планованих заходів.

29 квітня 2012 р., в неділю, в селі Соснівка Олександрівського району Кіровоградської області буде відкрито пам’ятник хліборобам Соснівки, Дев’ятки, Скаржинки і Тирнавки, які загинули влітку 1920 року від шабель червоного ескадрону (на трасі Київ – Знам’янка поворот на Соснівку між селами Вищі та Нижчі Верещаки).

Мітинг почнеться о 12.00. Вестиме його письменник Роман Коваль.

В цей же день, о 15.00, відбудеться покладання квітів до пам’ятника чорноліському отаманові Пилипові Хмарі в с. Цвітне Олександрівського району Кіровоградської області.

30 квітня, у понеділок, в центрі села Мельники Чигиринського району Черкаської області біля пам’ятника Героям Холодного Яру та пам’ятника поручникові Армії УНР письменникові Юрію Горлісу-Горському (в центрі с. Мельники, біля школи) о 12:00 розпочнеться меморіальний мітинг.

Під час мітингу буде відправлено делегацію для покладання квітів на могилу Василя Чучупака та братську могилу холодноярців на кладовищі села Мельники. Біля вояцьких могил пролунає сальва пам’ять і пошани до борців за волю України.

Після мітингу відбудеться реконструкція бою холодноярців з більшовиками (100 м праворуч від дороги Мельники – Кресельці, 1,5 км від місця проведення мітингу. Орієнтований початок – о 14.00.

Покладання квітів до меморіалу Холодноярським героям на хуторі Кресельці офіційно не входить до програми, але охочі можуть покласти квітку пам’яті (меморіал Холодноярським героям – 200 м за Креселецького лісництва).

О 15.30 тулумбас Чорних запорожців сповістить про початок освячення зброї та прапорів, яке здійснять священики Української православної церкви Київського патріархату. Подія відбудеться неподалік Мотриного монастиря на берегах Гайдамацького ставу (табличка “Монастирський став”).

16.45 – 17.45 – поминальний обід на березі Гайдамацького ставу.

16.45 – 17.15 – для іншої частини учасників – екскурсія на хутір Буда до дуба Максима Залізняка.

О 17.30 відбудеться урочисте відкриття Музею історії Холодного Яру на хуторі Буда.

17.45 – 18.45 – поминальний обід на хуторі Буда.

19.00 - концерт за участю народної артистки України Ніни Матвієнко, заслужених артистів України – кобзарів Тараса Силенка і Тараса Компаніченка, лідера гурту “Тінь Сонця” Сергія Василюка, бардів Гриця Лук’яненка, Володимира Самайди, Володимира Гонського, Василя Панченка та інших.

Як вшановували холодноярців торік, дивіться у ФОТОРЕПОРТАЖІ на "Історичній Правді"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.