АНОНС: Лекція про "зворотню археологію" імперських храмів у Києві

Програма імені Фулбрайта в Україні та книгарня "Є" запрошують на відкриту лекцію Олени Певної "Зворотня археологія" та реставрація пам’яток Київської Русі в Україні: Приклад Кирилівської церкви в Києві".

Американський історик Річард С. Вортман у своїй книзі "Сценарії влади", присвяченій дослідженню міфів і церемоній російської монархії, назвав використання Олександром ІІІ "руського стилю" у формуванні російської царської ідентичності проявом “зворотньої археології".

Історик пояснює, що пам’ятки, завершені у цьому стилі, відроджували невидиме минуле - особливо в місцевостях, де царський уряд застосовував політику русифікації.

У доповіді на прикладі Кирилівської церкви в Києві буде розглянуто впливи царської ідеології на пріоритети і практику реставрації середньовічних пам’яток на території України у дев’ятнадцятому столітті.

Також буде простежено вплив реставрацій XIX-го століття на подальше вивчення та реставрацію мистецької та архітектурної спадщини Київської Русі в Україні.

Час і місце: 8 травня, 18:00, книгарня "Є" (Київ, вулиця Лисенка, 3).

Олена Певна – доктор мистецтвознавства, професор кафедри мистецтва та мистецтвознавства Університету Річмонда (США), авторка низки розвідок з історії мистецтва та архітектури давнього Києва.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.