В Німеччині відзначають День спалених книг

День пам'яті публічного спалення книг відзначається у ФРН з 1947 року.

10 травня 1933-го у всіх університетських містах Німеччини були спалені тисячі книг. Студенти у нацистській формі палили багаття під гаслом "Геть ненімецький дух!".

У Берліні на площі Бебеля члени Націонал-соціалістичного студентського союзу публічно кинули у вогонь приблизно 20 000 книг. Також і в інших університетських містах Німеччини - Бонні, Франкфурті-на-Майні, Мюнхені - були спалені тисячі книг.

Зникнути з колективної свідомості повинні були твори єврейських авторів, твори марксистського і пацифістського характеру, а також книги іноземних письменників.

У число неугодних увійшли близько 12,5 тисячі творів 149 письменників. Серед них - Карл Маркс, брати Манн, Стефан Цвейг, Еріх Марія Ремарк, Еріх Кестнер, Зигмунд Фрейд, Генріх Гейне, Бертольд Брехт, Джек Лондон і багато інших.

Це було лише першою сходинкою до ідеологічного контролю над літературним процесом в Німеччині. 22 вересня 1933-го був прийнятий декрет про створення Імперської палати культури.

До 1939 року відділ літератури повністю контролював роботу 2 500 видавництв, редакцій і друкарень. Книготоргівля - 23 000 книжкових магазинів - теж була полем діяльності цього відділу. Публікуватися могли тільки ті літератори, які пройшли реєстрацію в палаті культури.

У 1995 році на історичній площі Бебеля було встановлено монумент, який являє собою приміщення в грунті з порожніми книжковими полицями, зверху накрите скляною плитою.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.