НА ЛІТАКУ З КАЧИНСЬКИМ МОГЛА БУТИ БОМБА - СЛІДЧА КОМІСІЯ

Причиною катастрофи під Смоленськом, в результаті якої загинув польський президент Лех Качинський і ряд високопоставлених чиновників, стали два вибухи під час заходу літака Ту-154 на посадку.

Tакі висновки оголосив інженер Ґжеґож Шуладзінський на останньому засіданні парламентської слідчкої комісії, повідомляють "Коментарі" із посиланням на польський "Newsweek".

В документі зазначено, що велика кількість уламків літака і їхнє розташування на значній відстані один від одного вказують на те, що причиною катастрофи став не удар об землю, а вибухи. На думку Шуладзінського, цю версію підтверджують і фотографії з місця катастрофи.

Експерт вважає, що один вибух стався на лівому крилі, а другий повинен був відбутися в салоні, призвівши до його повного знищення.

"Сама посадка (або падіння) в лісистій місцевості, незалежно від несприятливих погодних умов і кута падіння, жодним чином не могла привести до такої фрагментації конструкції, яка була зареєстрована, - підкреслив у рапорті Шуладзінський. - Механічний удар об землю, після гальмування об дерева, не призводить до такої фрагментації конструкції".

Дослідник також поставив під сумніви тези про те, що літак зіткнувся з березою. На думку Шуладзінського, ймовірність того, що в результаті такого зіткнення будуть пошкоджені обидва об'єкти, мізерно мала. Тож, якщо дерево було зрізано падаючим літаком, то його крило повинно було вціліти.

"Підкреслюю, що це гіпотеза. Ми не стверджуємо, що це останнє слово в роботі парламентської комісії, але це єдина цілісна гіпотеза, що враховує всі відомі аспекти катастрофи", - заявив голова комісії Антоні Мацеревич.

Депутат зазначив, що рапорт буде передано в прокуратуру.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. При посадці він зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

У квітні 2011 року брат Лєха Качинського Ярослав заявив, що Смоленська авіакатастрофа нагадує вбивство.

У липні польська урядова комісія представила свій остаточний звіт. причин катастрофи. Експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами було допущено низку істотних помилок.

Згідно з висновком польських експертів, головною причиною катастрофи Ту-154 стали помилки пілотів, які в останній фазі польоту скористалися радіовисотоміром, а не барометричним висотоміром, і намагалися піти на "друге коло" в автоматичному режимі, що було неможливим на Смоленському аеродромі через відсутність там радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS).

Польська комісія також дійшла висновку, що диспетчери аеродрому дезінформували пілотів про правильність курсу і наказали припинити зниження літака надто пізно.

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

Міждержавний авіаційний комітет Росії в січні цього року поклав всю провину за катастрофу польського урядового літака на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців на борту намагалися посадити літак "будь-якою ціною".

Польська комісія не знайшла підтвердження інформації про те, що на пілотів чинили тиск, щоб вони саджали літак в умовах сильного туману.

Презентацію звіту Шуладзінського можна подивитися тут

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.