Спецпроект

На Волині знову шукали жертв УПА. Наразі не знайшли

Спільна українсько-польська експедиція завершила пошукові роботи з геомагнітним скануванням і шурфуванням на території Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області (на території колишніх сіл Острівки і Воля Островецька в "трикутнику" між селами Борове, Лисняки і Полапи).

Про це повідомляє ДП "Волинські старожитності".

Українську сторону представляли працівники "Волинських старожитностей" на чолі з Олексієм Златогорським, польську - Люблінській відділ Інституту народної пам'яті на чолі з Леоном Попеком.

Метою дослідження було виявлення захоронення закатованих в часи Другої світової війни польськомовних жителів сіл Острівки і Воля Островецька.

Підставою для місця вибору досліджень у Островках стали свідчення жительки села (українки), яка вказала місце розташування її садиби і зазначила факт захоронення на її території (в саду) вбитих людей у прямокутній ямі.

Підставою для місця вибору досліджень у Волі Островецькій стали результати досліджень 2010 р.,  в результаті яких виявлено і ексгумовано людські останки, захоронені в ямі в районі колишньої школи.

 Польська карта 1930-их років із вказаними місцями розкопок

На території колишнього села Островки було обстежено георадаром площу прямокутної форми розмірами 140х60 м. На ній зафіксовано 16 пунктів з геоморфологічними аномаліями. Усі вони перевірені шурфуванням. В жодному випадку не було виявлено заглиблених об'єктів і людських останків.

На території колишнього села Воля Островецька було обстежено георадаром площу прямокутної форми розміром 20х40 м. На ній зафіксовано 5 пунктів з геоморфологічними аномаліями. Усі вони перевірені шурфуванням. В жодному випадку не було виявлено заглиблених об'єктів і людських останків.

На поверхні обстежуваної території виявлено близько 100 фрагментів людських кісток невизначеного часу, перемішаних оранкою. Усі зібрані кістки було захоронено на території Островського кладовища-меморіалу.

В результаті досліджень жодних захоронень закатованих виявлено не було. Проте це не виключає факту їх наявності на суміжній території, повідомляють археологи.

Супутниковий знімок місцевості 

Як відомо, в серпні 2011 року польські археологи повідомили про виявлення останків близько 230 поляків, загиблих у серпні 1944 від рук УПА. Тоді ж представники Львівської облради заявили, що розкопки були проведені нефахово, а насправді кількість убитих не перевищує 136.

Матеріали, присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.