Спецпроект

На Волині знову шукали жертв УПА. Наразі не знайшли

Спільна українсько-польська експедиція завершила пошукові роботи з геомагнітним скануванням і шурфуванням на території Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області (на території колишніх сіл Острівки і Воля Островецька в "трикутнику" між селами Борове, Лисняки і Полапи).

Про це повідомляє ДП "Волинські старожитності".

Українську сторону представляли працівники "Волинських старожитностей" на чолі з Олексієм Златогорським, польську - Люблінській відділ Інституту народної пам'яті на чолі з Леоном Попеком.

Метою дослідження було виявлення захоронення закатованих в часи Другої світової війни польськомовних жителів сіл Острівки і Воля Островецька.

Підставою для місця вибору досліджень у Островках стали свідчення жительки села (українки), яка вказала місце розташування її садиби і зазначила факт захоронення на її території (в саду) вбитих людей у прямокутній ямі.

Підставою для місця вибору досліджень у Волі Островецькій стали результати досліджень 2010 р.,  в результаті яких виявлено і ексгумовано людські останки, захоронені в ямі в районі колишньої школи.

 Польська карта 1930-их років із вказаними місцями розкопок

На території колишнього села Островки було обстежено георадаром площу прямокутної форми розмірами 140х60 м. На ній зафіксовано 16 пунктів з геоморфологічними аномаліями. Усі вони перевірені шурфуванням. В жодному випадку не було виявлено заглиблених об'єктів і людських останків.

На території колишнього села Воля Островецька було обстежено георадаром площу прямокутної форми розміром 20х40 м. На ній зафіксовано 5 пунктів з геоморфологічними аномаліями. Усі вони перевірені шурфуванням. В жодному випадку не було виявлено заглиблених об'єктів і людських останків.

На поверхні обстежуваної території виявлено близько 100 фрагментів людських кісток невизначеного часу, перемішаних оранкою. Усі зібрані кістки було захоронено на території Островського кладовища-меморіалу.

В результаті досліджень жодних захоронень закатованих виявлено не було. Проте це не виключає факту їх наявності на суміжній території, повідомляють археологи.

Супутниковий знімок місцевості 

Як відомо, в серпні 2011 року польські археологи повідомили про виявлення останків близько 230 поляків, загиблих у серпні 1944 від рук УПА. Тоді ж представники Львівської облради заявили, що розкопки були проведені нефахово, а насправді кількість убитих не перевищує 136.

Матеріали, присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.