У Львові прочитають лекцію про Музей Комунізму в Празі

У Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові відбудеться публічна лекція "Музей комунізму у Празі: ознайомити непосвячених".

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Історію протистояння чехословацького "соціалізму" і дисидентства розкриває Музей комунізму у Празі. Як прийняли у Празі Червону армію і у що вилилося "визволення"? Як руйнувалася архітектурна спадщина Праги і яким було життя чехів та словаків в умовах "соціалізму"? "Празька весна", опозиція, 1989 рік ("рік чудес") — про це розповість на публічній лекції історик Олеся Ісаюк.

Чехія і Словаччина потрапили під контроль Радянського Союзу як єдина держава — Чехословаччина. Після смерті Сталіна там не розпочались масові заворушення, зате уряд Чехословаччини єдиний наважився на реформи соціалістичного устрою "зверху".

Наслідком стала "Празька весна" 1968 року. Для її придушення ввели війська і наступні 20 років там панував окупаційний режим, офіційно названий "нормалізацією". Жорсткий ідеологічний контроль, націоналізація господарства, переслідування опозиціонерів, постійна присутність у країні радянських військ — все це її наслідки.

Празька весна 1968 року. ФОТО

Чеське і словацьке суспільство відповіло формуванням опозиційного руху. Його кістяк склали поети, митці, інтелектуали. Неформальним лідером руху став актор і драматург Вацлав Гавел. Як і в інших країнах "Східного блоку", протест набрав форм правозахисної діяльності, систематичного поширення інформації про дійсне становище в країні, ненасильницького протесту.

"Крім того, потужним джерелом і засобом спротиву в Чехословаччині залишилося мистецтво. Влада однаково переслідувала і нелегальні сходини дисидентів, і аналогічно нелегальні аматорські вистави, — розповідає історик Олеся Ісаюк. — До історії чеського спротиву належить і самопожертва Яна Палаха, який спалив себе на Вацлавській площі у Празі на знак протесту проти окупації його країни".

Опір тоталітарній системі вилився в масові протести в листопаді 1989 року та, зрештою, у повалення тоталітарного режиму.

Дізнатись більше про це все та як історичні події висвітлює Музей комунізму, запрошуємо на черговій лекції "Музей комунізму у Празі: ознайомити непосвячених", яку прочитає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, аспірант Університету Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща) Олеся Ісаюк.

Час і місце заходу: 25 червня, понеділок, о 17:00. Національний музей "Тюрма на Лонцького", Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

Лекція є одним із заходів циклу "Тоталітарне минуле в музеях" в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" "Досвід подолання наслідків тоталітаризму".

Раніше Олеся Ісаюк читала лекцію про Музей НДР у Берліні.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.