ПУТІН ЗАЙМЕТЬСЯ ІСТОРІЄЮ

Опікунську раду "відтвореного з імперських часів" Російського історичного товариства очолить Володимир Путін, а його діяльністю керуватиме екс-голова комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам РФ, голова Держдуми Сергій Наришкін.

Про це повідомляють "Ведомости".

Наришкін відтворює Російське історичне суспільство, яке існувало з 1866 до 1917 р. і перебувало під опікою імператора. У листі на ім'я Путіна Наришкін просить президента очолити його опікунську раду.

У 2009 р. Путін очолив опікунську раду Російського географічного товариства, відвідував багато його заходу. У піклувальну рада увійшли представники великих компаній, почалося відтворення архівів товариства і розгортання мережі регіональних філій.

Крім Наришкіна, натхненником створення історичного товариства є керівник апарату Держдуми (до того спічрайтер президента) Джахан Поллиєва.

Наришкін у ранзі керівника адміністрації президента очолював комісію з протидії спробам фальсифікації історії при президенті РФ, засновану в 2009 році президентом Дмитром Медведєвим і розпущену ним же без шуму в лютому 2012-го.

За останні роки це була єдина федеральна "історична" структура, не рахуючи ювілейних комісій.

2009: у Сибір як на свято! Естонський ролик для комісії з фальсифікації історії. ВІДЕО

Діяльність товариства буде в певному сенсі продовженням роботи комісії. Крім просвітницьких та дослідницьких завдань, воно буде боротися за те, щоб в підручники та інші джерела, які можуть сприйматися як достовірні, не потрапляла недостовірна інформація, каже людина, близька до керівництва Держдуми.

За словами російського історика Олександра Дюкова, ефективність комісії з протидії спробам фальсифікації історії виявилася мінімальна.

За її підтримки було прискорено розсекречення деяких документів, видано ряд історичних робіт, але в цілому сенс існування цього органу був незрозумілий, і комісія перетворилася на франшизу, під маркою якої окремі члени комісії випускали роботи, в тому числі дуже низької якості.

Так, у 2009 р. під грифом комісії був випущений збірник "До 70-річчя початку Другої світової війни", в якому навіть не прибрали підкреслення у фрагментах тексту, цілком взятих з "Вікіпедії", згадує Дюков.

Як Колесніченко не прибрав лінки у фрагементах тексту з "Історичної Правди"

У Російському історичному товаристві, на відміну від комісії, буде вчена рада, зазначає Дюков, і якщо видавнича програма товариства буде заснована на прозорій грантовій основі, то воно зможе принести користь.

Як відомо, у січні цього року Кремль проголосив 2012-ий роком російської історії.

У листопаді 2011 Володимир Путін пірнув на археологічних розкопках у Краснодарському краї РФ у Азовське море і одразу ж знайшов дві античні амфори.

У грудні 2010 року Путін заявив, що Росія виграла б Другу світову війну і без України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.