ПУТІН ЗАЙМЕТЬСЯ ІСТОРІЄЮ

Опікунську раду "відтвореного з імперських часів" Російського історичного товариства очолить Володимир Путін, а його діяльністю керуватиме екс-голова комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам РФ, голова Держдуми Сергій Наришкін.

Про це повідомляють "Ведомости".

Наришкін відтворює Російське історичне суспільство, яке існувало з 1866 до 1917 р. і перебувало під опікою імператора. У листі на ім'я Путіна Наришкін просить президента очолити його опікунську раду.

У 2009 р. Путін очолив опікунську раду Російського географічного товариства, відвідував багато його заходу. У піклувальну рада увійшли представники великих компаній, почалося відтворення архівів товариства і розгортання мережі регіональних філій.

Крім Наришкіна, натхненником створення історичного товариства є керівник апарату Держдуми (до того спічрайтер президента) Джахан Поллиєва.

Наришкін у ранзі керівника адміністрації президента очолював комісію з протидії спробам фальсифікації історії при президенті РФ, засновану в 2009 році президентом Дмитром Медведєвим і розпущену ним же без шуму в лютому 2012-го.

За останні роки це була єдина федеральна "історична" структура, не рахуючи ювілейних комісій.

2009: у Сибір як на свято! Естонський ролик для комісії з фальсифікації історії. ВІДЕО

Діяльність товариства буде в певному сенсі продовженням роботи комісії. Крім просвітницьких та дослідницьких завдань, воно буде боротися за те, щоб в підручники та інші джерела, які можуть сприйматися як достовірні, не потрапляла недостовірна інформація, каже людина, близька до керівництва Держдуми.

За словами російського історика Олександра Дюкова, ефективність комісії з протидії спробам фальсифікації історії виявилася мінімальна.

За її підтримки було прискорено розсекречення деяких документів, видано ряд історичних робіт, але в цілому сенс існування цього органу був незрозумілий, і комісія перетворилася на франшизу, під маркою якої окремі члени комісії випускали роботи, в тому числі дуже низької якості.

Так, у 2009 р. під грифом комісії був випущений збірник "До 70-річчя початку Другої світової війни", в якому навіть не прибрали підкреслення у фрагментах тексту, цілком взятих з "Вікіпедії", згадує Дюков.

Як Колесніченко не прибрав лінки у фрагементах тексту з "Історичної Правди"

У Російському історичному товаристві, на відміну від комісії, буде вчена рада, зазначає Дюков, і якщо видавнича програма товариства буде заснована на прозорій грантовій основі, то воно зможе принести користь.

Як відомо, у січні цього року Кремль проголосив 2012-ий роком російської історії.

У листопаді 2011 Володимир Путін пірнув на археологічних розкопках у Краснодарському краї РФ у Азовське море і одразу ж знайшов дві античні амфори.

У грудні 2010 року Путін заявив, що Росія виграла б Другу світову війну і без України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.