Спецпроект

Музейники передали прохання про свого лобіста в партійні офіси

Звернення музейників із закликом включити до виборчих списків кандидата від музейної спільноти були передані в центральні офіси політичних партій, які братимуть участь у парламентських виборах в жовтні 2012 року.

Про це ІП повідомили ініціатори звернення.

Зокрема, листи були направлені:

 

- Кличку В.В., лідеру партії "УДАР"
- Яценюку А.П., керівнику ради Об’єднаної опозиції, лідеру партії "Фронт змін"
- Турчинову О.В., першому заступнику голови партії "Батьківщина"
- Королевській Н. Ю., лідеру партії "Україна – Вперед!"
- Тягнибоку О.Я., лідеру партії "ВО "Свобода"
- Азарову М.Я, голові Партії Регіонів
- Симоненку П.М., лідеру Комуністичної партії України

Ініціативна група музеїв України наразі чекає, яка з політичних партій та хто з керівників першим зреагує на заклик.

Нагадаємо, 26 червня представники музеїв України оприлюднили відкритий лист до партій – учасниць парламентських виборів 2012 року з закликом включити до виборчих списків кандидата, обраного музеями на галузевих "праймеріз".

Лист був опублікований від ініціативної групи у складі 23 осіб, до якої увійшли керівники та співробітники 19 музеїв з Києва, Одеси, Дніпропетровська, Львова, Чернігова, Рівного, Кіровограда, Чернівців, Донецька та Тернопільщини, а також представники музейних організацій – Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), Українського центру розвитку музейної справи, Асоціації працівників музеїв технічного профілю, Львівської міської громадської організації "Асоціація музеїв і галерей" тощо.

З моменту підписання Звернення до ініціативної групи долучилися ще 23 співробітники музеїв України (директори, наукові співробітники, заступники директорів).

На сьогодні Звернення підтримали 46 співробітників 36 музеїв України з 14 регіонів, зокрема, Києва, Одеси, Дніпропетровська, Львова, Чернігова, Рівного, Кіровограда, Чернівців, Донецька, Тернопільщини, Херсона, Бердянська, Луцька, Ужгорода тощо, а також Національного науково-дослідного реставраційного центру та 4 музейних організацій.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.