Скорик залишить старий фасад ЦУМу, а все інше переробить

Проект реконструкції київського ЦУМу передбачає збереження історичної частини фасаду 1939 року будівництва, який є пам'ятником архітектури.

Про це заявила головний архітектор проекту Лариса Скорик під час засідання архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування і архітектури КМДА, повідомляє УП.Київ із посиланням на УНІАН.

Замовником проекту виступає ТОВ "Столичний ЦУМ", проектувальником - ТАМ "Л.Скорик".

Проектом передбачається підвищення висотності будівлі з 6 до 7 надземних поверхів, будівництво трьох підземних рівнів, в яких будуть розташовані два рівні паркінгу на 180 машиномісць і продуктовий супермаркет.

Aрхітектор уточнила, що паркінг не відповідає потребам будівлі, щоб не залучати в центр міста додатковий потік автомобілів.

При цьому в результаті реконструкції планується зберегти частину фасаду, фанерованого червоним гранітом, збільшивши площу скління, а світлу частину будівлі, викладену плиткою "кабанчик" і добудовану в 1958-60 роках, планується облицьовувати склом.

Верхній поверх, де будуть розташовані ресторани на 250 місць з видом на вул. Хрещатик, також передбачається зробити прозорим і озеленити.

Планований інтер'єр з сайту ЦУМу

Скорик відзначила, що у дворі будівлі планується знести ряд прибудов технічного характеру, зокрема градирні, для збільшення загальної площі будівлі з 21,2 тис. кв. м до 38,78 тис. кв.м.

Під час реконструкції планується розібрати всі конструкції будівлі, залишивши лише фасадну частину. Площа земельної ділянки становить 4750 кв.м.

Під час засідання директор англійського архітектурного бюро Беной (Benoy), який розробив внутрішнє планування будівлі, Роберт Бішоп відзначив, що після реконструкції це буде сучасний торговий центр з великим атріумом, в його оздобленні застосовуватимуться натуральні матеріали — дерево, шкіра, камінь на підлозі.

"Дуже важливо, щоб проект не став елітним", - наголосив він.

У свою чергу член Містобудівної ради Анатоль Кармінський відзначив, що у замовника земельна ділянка оформлена для експлуатації та обслуговування існуючої будівлі, а не для реконструкції, як того вимагає законодавство.

"Нам доведеться змиритися з думкою, що універмаг буде зруйнований повністю, вщент, за винятком фасадних стін", - сказав він.

Нагадаємо, що члени Містобудівної ради, які виступили на засіданні, в більшості виступили проти зміни фасаду будівлі, висловивши думку, що він повинен повністю залишитися в нинішньому вигляді.

Центральний Універсальний магазин відкрився у Києві 1 травня 1939 року. У лютому цього року компанія "ЕСТА Холдинг" розпочала реконструкцію ЦУМу, на яку планується витратити близько $100 млн. Орієнтовний час відкриття відновленого магазину - осінь 2014 року.

Читайте також:

Музей у Биківні будуватиме Лариса Скорик

Як Скорик реконструювала Шевченківський музей у Каневі

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.