Скорик залишить старий фасад ЦУМу, а все інше переробить

Проект реконструкції київського ЦУМу передбачає збереження історичної частини фасаду 1939 року будівництва, який є пам'ятником архітектури.

Про це заявила головний архітектор проекту Лариса Скорик під час засідання архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування і архітектури КМДА, повідомляє УП.Київ із посиланням на УНІАН.

Замовником проекту виступає ТОВ "Столичний ЦУМ", проектувальником - ТАМ "Л.Скорик".

Проектом передбачається підвищення висотності будівлі з 6 до 7 надземних поверхів, будівництво трьох підземних рівнів, в яких будуть розташовані два рівні паркінгу на 180 машиномісць і продуктовий супермаркет.

Aрхітектор уточнила, що паркінг не відповідає потребам будівлі, щоб не залучати в центр міста додатковий потік автомобілів.

При цьому в результаті реконструкції планується зберегти частину фасаду, фанерованого червоним гранітом, збільшивши площу скління, а світлу частину будівлі, викладену плиткою "кабанчик" і добудовану в 1958-60 роках, планується облицьовувати склом.

Верхній поверх, де будуть розташовані ресторани на 250 місць з видом на вул. Хрещатик, також передбачається зробити прозорим і озеленити.

Планований інтер'єр з сайту ЦУМу

Скорик відзначила, що у дворі будівлі планується знести ряд прибудов технічного характеру, зокрема градирні, для збільшення загальної площі будівлі з 21,2 тис. кв. м до 38,78 тис. кв.м.

Під час реконструкції планується розібрати всі конструкції будівлі, залишивши лише фасадну частину. Площа земельної ділянки становить 4750 кв.м.

Під час засідання директор англійського архітектурного бюро Беной (Benoy), який розробив внутрішнє планування будівлі, Роберт Бішоп відзначив, що після реконструкції це буде сучасний торговий центр з великим атріумом, в його оздобленні застосовуватимуться натуральні матеріали — дерево, шкіра, камінь на підлозі.

"Дуже важливо, щоб проект не став елітним", - наголосив він.

У свою чергу член Містобудівної ради Анатоль Кармінський відзначив, що у замовника земельна ділянка оформлена для експлуатації та обслуговування існуючої будівлі, а не для реконструкції, як того вимагає законодавство.

"Нам доведеться змиритися з думкою, що універмаг буде зруйнований повністю, вщент, за винятком фасадних стін", - сказав він.

Нагадаємо, що члени Містобудівної ради, які виступили на засіданні, в більшості виступили проти зміни фасаду будівлі, висловивши думку, що він повинен повністю залишитися в нинішньому вигляді.

Центральний Універсальний магазин відкрився у Києві 1 травня 1939 року. У лютому цього року компанія "ЕСТА Холдинг" розпочала реконструкцію ЦУМу, на яку планується витратити близько $100 млн. Орієнтовний час відкриття відновленого магазину - осінь 2014 року.

Читайте також:

Музей у Биківні будуватиме Лариса Скорик

Як Скорик реконструювала Шевченківський музей у Каневі

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.