Спецпроект

ФРН ВИПЛАТИТЬ РАДЯНСЬКИМ ЄВРЕЯМ ПО 2,5 ТИСЯЧІ ЄВРО

З 1 листопада відкриється програма з виплати компенсацій євреям, які мешкають у країнах колишнього СРСР, що не належать до ЄС. Кожному з постраждалих від нацистів - більше 3000 доларів.

Про це повідомляють "Уроки Истории" з посиланням на Комісію з матеріальних претензій євреїв до Німеччини.

За словами представників комісії, рішення стало результатом тривалих переговорів між представниками комісії та урядом Німеччини.

Постраждалі під час окупації євреї можуть отримати одноразову виплату в розмірі 2556 євро ($3133). Загальний бюджет нового фонду оцінюється в 300 млн доларів. Компенсації передбачається надати близько 80 тисячам євреїв.

На сайті комісії детально описані групи євреїв, які можуть претендувати на компенсацію. До таких належать: люди, позбавлені волі, які втекли від нацистського режиму або постраждалі від обмежень, пов'язаних із окупацією.

Компенсація також буде виплачуватися людям, що мешкали в блокадному Ленінграді або виїхали на схід із регіонів, що знаходилися в межах 100-кілометрової зони від фронту.

Блокадний Ленінград. Божевільно страшні цифри втрат

Крім того, на виплату від німецького уряду зможуть розраховувати діти жертв Голокосту, народжені в період війни.

Як повідомив в інтерв'ю "The Jerusalem Post" виконавчий віце-президент комісії Грег Шнайдер, радянські євреї стали останньою групою жертв Голокосту, не охоплених програмами компенсацій з боку німецького уряду.

Комісія з матеріальних претензій євреїв до Німеччини була створена в вересні 1951 року на зустрічі представників міжнародних єврейських організацій у Нью-Йорку. Виступала на переговорах як самостійна сторона разом із урядом Ізраїлю.

Угода про репарації між Німеччиною та Ізраїлем була підписана восени 1952 року. За угодою ФРН мала виплатити Ізраїлю компенсацію за використання рабської праці після час Голокосту і компенсувати втрату майна. До 1965 року Німеччина виплатила Ізраїлю і комісії 3 млрд марок ($750 млн).

Статистика виплат Німецьким фондом "Пам’ять, відповідальність та майбутнє" колишнім примусовим робітникам та їх правонаступникам (2000-2007 рр.):

 Таблиця зроблена за: „Gemeinsame Verantwortung und moralische Pflicht”: Abschlussbericht zu den Auszahlungsprogrammen der Stiftung „Erinnerung, Verantwortung und Zukunft” – Göttingen, 2007 – S. 215.

Як відомо, днями повідомлялося, що ФРН надаватиме гуманітарну допомогу колишнім радянським військовополоненим, які не отримали виплати від фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" - в розмірі 300 євро у гривневому еквіваленті.

У лютому цього року Міжнародний суд ООН у Гаазі постановив, що Німеччина не зобов'язана платити компенсації родичам убитих нацистами цивільних громадян.

У 1990-их 631 тисяча українських остарбайтерів отримала від ФРН гуманітарну допомогу в загальному розмірі 377 млн марок ($94 млн).

У 2000-2007 рр. 471 тисяча українських остарбайтерів та їхніх спадкоємців отримала від ФРН компенсаційних виплат у розмірі 867 млн євро ($1 млрд).

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій за Першу світову війну, передбачених Версальським мирним договором 1919 року.

Читайте також:

"Розстрільний Голокост. В Україні убивали не в газових камерах"

"Остарбайтери у Третьому рейху. Скільки їх було і що вони отримали"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.