Спецпроект

У Львові покажуть грузинський фільм про Голодомор

Історик Микола Лазарович у "Тюрмі на Лонцького" розповість про Голодомор після перегляду грузинської документальної стрічки.

Про це повідомляє ЦДВР.

Черговим гостем кінолекторію Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" стане докторант Чернівецького національного університету, кандидат історичних наук Микола Лазарович.

На зустріч із глядачами музейного кінолекторію історик Микола Лазарович приїде, щоб прокоментувати історичний документальний фільм "Голодомор. Окупація", знятий грузинськими кінематографістами 2011 року.

Стрічка про Голодомор-геноцид в Україні стала першою в циклі із 17 документальних фільмів, створених Громадським мовленням про історію окупації 14 держав Європи та Азії. Фільм розповідає про трагедії мільйонів людей та їхню боротьбу за свободу і незалежність. 

Микола Лазарович — один із упорядників Книги пам’яті "Чорна тінь Голодомору 1932-1933 років»", лауреат всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Лепких.

Час і місце заходу: 15 липня, неділя, 13:00. Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова), другий поверх.

Вхід на перегляд фільму — вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.