Спецпроект

У Львові покажуть грузинський фільм про Голодомор

Історик Микола Лазарович у "Тюрмі на Лонцького" розповість про Голодомор після перегляду грузинської документальної стрічки.

Про це повідомляє ЦДВР.

Черговим гостем кінолекторію Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" стане докторант Чернівецького національного університету, кандидат історичних наук Микола Лазарович.

На зустріч із глядачами музейного кінолекторію історик Микола Лазарович приїде, щоб прокоментувати історичний документальний фільм "Голодомор. Окупація", знятий грузинськими кінематографістами 2011 року.

Стрічка про Голодомор-геноцид в Україні стала першою в циклі із 17 документальних фільмів, створених Громадським мовленням про історію окупації 14 держав Європи та Азії. Фільм розповідає про трагедії мільйонів людей та їхню боротьбу за свободу і незалежність. 

Микола Лазарович — один із упорядників Книги пам’яті "Чорна тінь Голодомору 1932-1933 років»", лауреат всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Лепких.

Час і місце заходу: 15 липня, неділя, 13:00. Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова), другий поверх.

Вхід на перегляд фільму — вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.