Спецпроект

До 100-річчя знахідки бюста Нефертіті організують виставку

Єгипетський музей у Берліні планує відсвяткувати сторіччя з дня виявлення бюста цариці Нефертіті спеціальною виставкою.

Як повідомляє Lenta з посиланням на Associated Press, на експозиції під назвою "У світлі Амарни" буде виставлено близько 600 об'єктів із запасників музею, які знайшли при розкопках Амарни - там же, де й бюст Нефертіті.

Близько 200 артефактів, що дають уявлення про щоденне життя стародавніх єгиптян, напередодні виставки будуть відреставровані.

Експозиція відкриється 6 грудня 2012 року і триватиме до квітня 2013-го.

Нефертіті була дружиною фараона Вісімнадцятої династії Аменхотепа IV (Ехнатона), який правив у другій половині XIV століття до нашої ери.

Вік погруддя староєгипетської цариці приблизно оцінюється в 3300 років. Імовірно, воно було виготовлене скульптором Тутмосом в 1345 році до нашої ери.

Погруддя Нефертіті на експозиції в Берлінському музеї. Фото: "Вікіпедія"

Бюст Нефертіті був виявлений в 1912 році німецьким археологом Людвігом Борхардтом, який проводив розкопки Ахетатона - столиці фараона-реформатора Ехнатона.

Борхардт вивіз знахідку в Німеччину в 1913 році. Єгипетська влада кілька разів робила спроби повернути бюст, однак німці відкидають претензії.

Колекція Єгипетського музею з 2009 року розташовується в Новому музеї, який був реконструйований на Музейному острові британським архітектором Девідом Чіпперфілдом.

Дивіться також: "Під час революції з музеїв Єгипту зникли сотні артефактів. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.