Спецпроект

Визначено 5 музеїв, які позмагаються за грант Ахметова у 10 мільйонів

Завершилося засідання експертної ради проекту "Динамічний музей" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України", рішенням якого були визначені 5 українських музеїв з 25 зареєстрованих на розгляд.

Про це повідомляє кореспондент "Історичної Правди".

Тепер ці музеї продовжать суперництво за основний грант проекту "Динамічний музей" у розмірі 10 млн грн, спрямований на модернізацію музею, оновлення підходів і методів роботи і формування власного бачення розвитку протягом наступних трьох років.

Крім того, ще два музеї з "короткого списку" отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен на реалізацію окремих компонентів проекту.

Основний музей-реципієнт співпрацюватиме зі спеціально призначеним експертом-фасилітатором, завданням якого буде постійне консультування і надання фахової підтримки (професійні контакти, досвід і пр.) команді проекту.

"Короткий список" обраних музеїв (за абеткою):

1. Державний природничий музей Національної академії наук України у Львові. Проект "Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею".

2. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького. Проект "Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії".

3. Донецький обласний краєзнавчий музей. Проект "Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями".

4. Музей книги і друкарства (Київ). Проект "Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України".

5. Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара» (Київ). Проект "Актуальний Музей: стратегія динамічного розвитку".

Грантоотримувачів визначила спеціально створена експертна рада, який засідає у два етапи. Вчорашня рада у складі 5 українських експертів (Зеновій Мазурик, Юлія Литвинець, Світлана Остапова, Владислав Піоро, Олеся Островська-Люта) визначила шорт-лист з перерахованих музеїв.

На другому етапі два іноземних і три українських експерти виберуть трьох переможців.

"Зробити вибір було дуже складно: часто доводилося вибирати між хорошим і дуже хорошим, - зазначила керівник проекту "Динамічний музей" Олеся Островська-Люта. - Це був дійсно важкий вибір - і професійно, і емоційно. Наші музеї, у всякому разі, ряд музеїв у різних регіонах, готові до позитивних змін і готові працювати на це".

Остаточне рішення експертної ради буде оголошено 2 листопада 2012 року. У період з середини вересня до середини жовтня цього року відбудуться моніторингові візити в ці п'ять музеїв з метою оцінки їхнього потенціалу та здатності реалізувати запропоновані проекти.

Як відомо, фонд "Розвиток України" оголосив про конкурс у рамках проекту "Динамічний музей" у березні цього року.

Проект "Динамічний музей" покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, запровадження PR- та фандрейзингових складових роботи).

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.