Спецпроект

Наступником Лісничої в Лаврі буде директор Хотинської фортеці

В Києво-Печерському заповіднику з'явиться новий керівник - доктор історичних наук, директор Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця" Любомир Михайлина.

Про це повідомив міністр культури України Михайло Кулиняк.

"Я сьогодні представив кандидатуру нового генерального директора Києво-Печерського заповідника, - сказав міністр. - Про цю кандидатуру я поговорив і з фахівцями, й з музейними працівниками. Вона була нормально сприйнята й на наглядовій раді заповідника, більшість якого його знають. Це Любомир Павлович Михайлина - нинішній директор Державного заповідника "Хотинська фортеця".

За його словами, кандидатуру Михайлини добре сприйняла як музейна, так і церковна спільнота.

"Я побачив, що є сприйняття. Ми поговорили з представниками монастиря. Я не побачив ніяких заперечень від заступників, від наглядової ради. Він досвідчений управлінець, музейний працівник. Тому я дуже сподіваюся, що найближчим часом ми забудемо, як страшний сон, все ці перипетії, які відбувалися останнім часом в Києво-Печерській лаврі ", - додав міністр.

Дивіться також: "Мечем і сапкою: битва націй у Хотинській фортеці. ФОТО"

У той же час, за словами Кулиняка, наказу про призначення ще немає - в п'ятницю кандидатура тільки обговорювалася й узгоджувалась. "Мені було важливо, як сприйме наглядова рада, бо з наглядовою радою майбутньому керівникові працювати. На сьогоднішній день я бачу і його підтримку, й позиції міністерства - для мене це дуже важливо", - підсумував він.

Як відомо, 9 серпня Мінкульт звільнив гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Цьому передував конфлікт керівництва заповідника та колективу, під час якого директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.