Спецпроект

В Мексиці створено музей текіли

У мексиканському місті Тіхуана відкрився Музей мар'ячі і текіли (Museo del Mariachi y el Tequila). Експозиція познайомить відвідувачів з двома найвідомішими мексиканськими традиціями - народною музикою і алкогольним напоєм.

Про це повідомляє Буено Латина.

Музей знаходиться поруч з палацом хай-алай - традиційної мексиканської гри в м'яч.

Фотографії, виставлені в музеї, познайомлять його гостей з процесом вирощування блакитної агави, з якої виготовляється текіла.

Також тут будуть виставлені барвисті костюми, що стали невід'ємною частиною традиції маріачі, а також різноманітні музичні інструменти і предмети, що відсилають до історії піонерів жанру, серед яких - знаменита група Mariachi Vargas de Tecalitlan.

Мар'ячі - вуличні музиканти - в Мехіко. Фото: Павло Солодько ("Історична Правда")

Музей відкритий весь тиждень без вихідних. Його експозиція постійно буде змінюватися, щоб відвідувачі змогли краще дізнатися мексиканську історію і традиції країни.

Як відомо, в листопаді 2011 року ЮНЕСКО додала до списку нематеріальних об'єктів культурної спадщини мексиканську музичну традицію мар'ячі.

Дивіться також: "Екскурсія музеєм Троцького в Мексиці. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.