АРХІВ ОУН(б) ВИКЛАЛИ В ІНТЕРНЕТ

З'явився ще один історичний інтернет-ресурс - сайт Архіву ОУН в Українській інформаційній службі (УІС) в Лондоні. Сайт зроблено сімома європейськими мовами, відвідувачі можуть ознайомитись з документами УПА, ОУН, здійснити віртуальну мандрівку лондонським музеєм Бандери тощо.

Про це "Історичній Правді" повідомили представники УІС.

Новий ресурс презентували голова проводу ОУН (бандерівців) Стефан Романів, головний редактор газети "Шлях Перемоги" Віктор Рог і член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко.

Архів ОУН доступний за адресою ounuis.info.

За словами Геннадія Іванущенка, котрий майже рік опрацьовував архів ОУН, що нині перебуває в УІС в Лондоні, минуле століття було для української нації найдраматичнішим часом її боротьби за державну незалежність.

"Сотні тисяч людей, хто зброєю, а хто словом, хто в бою, хто в концтаборах, а хто у вимушеній еміграції, боролися за вільну Україну, - зазначив історик. - Саме завдяки їм 24 серпня 1991 року була проголошена Українська держава".

Свідчення про ті події і людей, які боролися за Україну, про діяльність ОУН, мають бути збережені для наших нащадків і доступними для дослідників.

Власне, це і є основне завдання новоствореного сайту, текстові матеріали якого можна читати сімома мовами (українською, англійською, німецькою, польською, російською, французькою та іспанською).

Відвідувачі сайту можуть ознайомитись з документами ОУН, Антибільшовицького блоку народів, УПА, книжковими виданнями, періодичною пресою. Є тут і відео-, аудіо- та фотогалереї. Сайт також дає можливість віртуальної мандрівки музеєм Степана Бандери в Лондоні.

За словами Стефана Романіва, важко переоцінити значення такого ресурсу, адже актуальність розвінчування міфів щодо ОУН сьогодні незаперечна.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.