У Києві відкрили пам'ятник польському поету Словацькому. ФОТО

У Києві відбулося відкриття пам'ятника польському поетові Юліушу Словацькому. Пам'ятник встановлено поряд з Миколаївським костелом на вулиці Велика Васильківська.

Домовленість між Польщею та Україною встановити в Києві пам’ятник Юліушу Словацькому, а у Варшаві — пам’ятник Тарасу Шевченку була досягнута ще 10 років тому, повідомляє DT.ua.

Aвтор пам'ятника Словацькому — польський скульптор Станіслав Радванський. Архітектор — Андрій Даниленко (Україна). У відкритті пам'ятника взяв участь міністр культури і національної спадщини Польщі Богдан Здроєвський.

Фото: shukach.com

Скульптура Юліуша Словацького була виготовлена в Польщі ​​і перевезена до Києва з нагоди святкування 200-річчя з дня народження поета в 2009 році.

До 2012 року пам'ятник зберігався на території Київського творчо-виробничого комбінату "Художник" (того самого, де вже кілька років вкривається пилом так і не встановлений у Полтаві пам'ятник Мазепі, виготовлений на пожертви громадян).

Для встановлення пам'ятника Київська міська державна адміністрація виділила ділянку поруч з костелом Св. Миколая.

У 2002 році між Україною та Республікою Польща була досягнута домовленість на паритетних умовах встановити в Києві пам'ятник Юліушу Словацькому, у Варшаві — пам'ятник Тарасу Шевченку.

У 2003 році пам'ятник Тарасу Шевченку у Варшаві встановлено за кошти України. Фінансування робіт з благоустрою території навколо пам'ятника взяла на себе адміністрація міста Варшави.

Пам'ятник Шевченку на варшавськім Мокотові. Цитати під скульптурою - уривок із вірша "До поляків": "Подай же руку козакові..." і "Podaj że rękę, bracie-Lasze..."

Київська державна адміністрація запропонувала таким же чином вирішити питання про спорудження пам'ятника Юліушу Словацькому в Києві.

Юліуш Словацький народився 1809 року в Кременці (нині Тернопільська область). Помер у 1849-му в Парижі. Поет і драматург, разом із Адамом Міцеквичем зараховується до найбільших польських поетів епохи романтизму.

Вірші Словацького в перекладі Миколи Бажана читайте тут

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.