Герман хоче заборонити комуністичну ідеологію

Радник президента Ганна Герман обіцяє після виборів зареєструвати у Верховній Раді законопроект про заборону комуністичної ідеології.

Про це вона заявила в п’ятницю в ефірі "Шустер Live", повідомляє УНІАН.

Перед її виступом в студії була суперечка між членом фракції КПУ Євгеном Царьковим та представниками опозиційних сил.

Царьков сказав опозиціонерам, що свого часу "мало НКВДисти розстрілювали бандерівців". Це обурило не тільки представників опозиції, а й Герман.

"Коли я сьогодні почула, що ми вас мало стріляли, я подумала, що якщо я потраплю в наступний парламент перший законопроект, який я внесу, буде законопроект про заборону комуністичної ідеології", - сказала Герман.

"Коли ти слухаєш, що ми вас мало стріляли, ти починаєш усвідомлювати, наскільки все легко повернути і тобі стає страшно", - додала вона.

Пізніше на своїй сторінці у Facebook депутат від фракції "НУ-НС" Ірина Геращенко, яка також брала участь в програмі, написала, що журналістка Тетяна Чорновіл дала ляпас Царькову за подібне висловлювання.

"Войовнича Таня Чорновіл в перерві програми Савіка Шустера дала ляпаса коммі Царькову. За його зневагу до нашої історії і фразу "мало НКВД вас, бандерівців, стріляло", - написала Геращенко.

Нагадаємо, в лютому 2011 року у Верховній Раді вже було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Як відомо, Європарламент ухвалив відзначати Європейський день пам’яті жертв нацизму і сталінізму (23 серпня).

У Декларації Європарламенту від 2 квітня 2009 року "Європейська свідомість і тоталітаризм" вказується, що відзначення цієї дати має на меті "збереження пам'яті про жертв масових депортацій і знищень, укорінення демократії, зміцнення миру та стабільності на … континенті".

У 2008 році низка відомих політиків, а також істориків і колишніх політв’язнів підписали "Празьку декларацію про європейське сумління та комунізм", а у 2010 році – "Декларацію про злочини комунізму".

У цих документах відзначається необхідність рішучого та безкомпромісного засудження комунізму та злочинних дій комуністичних режимів.

У 2011 році Чехія, Польща та Угорщина створили "Платформу європейської пам’яті та сумління" – міжнародний проект з дослідження злочинів тоталітарних режимів у Європі в XX столітті з метою можливого суду над комунізмом.

У 2009-му році тодішній президент Польщі Лех Качинський підписав закон, що передбачає кримінальну відповідальність за володіння або придбання комуністичної символіки.

Карна відповідальність за використання символів комунізму запроваджена також у Литві, де цей режим прирівняли до нацизму.

Парламент Молдови схвалив заборону використання комуністичної символіки у політичних цілях.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.