Спецпроект

Молдова заборонила на своїй території комуністичну символіку

Прийнятий молдавським парламентом закон засуджує "тоталітарний комуністичний режим у Молдавській РСР, що скоїв злочини проти людства", а також забороняє використовувати на території країни комуністичні символи, зокрема зображення серпа і молота.

Про це повідомляє ZN.ua.

За закон проголосували 53 депутати від правлячої коаліції, а також незалежний депутат Міхай Годя.

Проти голосували представники опозиційної Партії комуністів республіки Молдова, а також депутати від Партії соціалістів і представники депутатської групи під керівництвом Вадима Мішина (нещодавно вийшли з компартії, але при цьому залишилися в опозиції).

Законопроект був запропонований Ліберальною партією Молдови (однією з партій, що входять у правлячу коаліцію). Він заснований на роботі "комісії з вивчення тоталітарного комуністичного режиму", створеної в 2010 році.

Документ "засуджує тоталітарний комуністичний режим в Молдавській РСР, який скоїв злочини проти людства, а також дії всіх осіб, які брали участь у скоєнні злочинів комуністичного режиму".

Окрім того, законопроект забороняє використовувати на території республіки комуністичні символи (як приклад згадані серп і молот). При цьому уточнюється, що заборона поширюється тільки на використання цієї символіки у політичних цілях. Також заборонено "пропагувати тоталітарні ідеології".

У Молдові при владі перебуває ліберально-демократична коаліція, що складається з кількох партій. Найбільшою опозиційною партією є Партія комуністів республіки Молдова, очолювана колишнім президентом Володимиром Вороніним. Символами ПКРМ є серп і молот, а також розкрита книга.

В історії Молдови вистачає радянської символіки - в гербі Молдавської РСР, приміром, поруч із пшеницею, кукурудзою і виноградом є класичні серп і молот із зіркою

Для того, щоб набути чинності, закон про заборону комуністичної символіки повинен ще пройти затвердження у президента. Щоправда, навіть якщо глава країни поверне документ до парламенту, депутати можуть прийняти його повторно (і в цьому випадку президент буде зобов'язаний його підписати).

Нагадаємо, у квітні цього року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Тоді ж Донецька облрада роз'яснила, що червоний "прапор Перемоги" можна використовувати 9 травня, але не вивішувати його офіційно поряд із державним.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

У квітні 2011 року ВР підтримала скопійовану з російської постанову, яка засуджувала спроби порівняння СРСР із нацистською Німеччиною.

Дивіться також:

65% українців не схвалюють заборону червоних прапорів

Європейський суд не дозволив реєструвати радянську символіку як бренд

Грузія розпочала люстрацію і заборонила свастику, серп і молот

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО

Польща нагадала російським фанам - за серп і молот можуть посадити

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.