Спецпроект

В Чикаго торгують мізками Ейнштейна

У Національному музеї медицини та охорони здоров'я в Чикаго розробили додаток для iPad, що дозволяє ознайомитися з фотографіями мозку Альберта Ейнштейна. За колекцію знімків користувачам доведеться викласти 9,99 долара.

Про це повідомляє Associated Press.

За допомогою нового додатку користувачі зможуть подивитися 350 фотографій головного мозку вченого, знятих патологоанатомом Томасом Харві в 1955 році.

Після розтину Харві витягнув з тіла Ейнштейна мозок, щоб зберегти його для майбутніх поколінь. Харі розділив мозок на 250 частин. Протягом багатьох років патологоанатом видавав частини мозку Ейнштейна дослідникам, після чого в 1998 передав решту шматочків доктору Елліоту Краусс з Медичного університету Прінстонського університету. Тому створити цілісну модель мозку розробникам програми не вдалося: додаток не відтворює анатомічну модель.

Учені, що дослідили мозок геніального фізика, знайшли в ньому чимало незвичайного: наприклад, з'ясувалося, що тім'яні частки були набагато ширші, ніж у звичайної людини.

Тепер творцям програми для iPad і iPhone докоряють в тому, що, можливо, Ейнштейн не хотів би, щоб фотографії його останків продавалися всім бажаючим. Член ради директорів музею Джим Палья не згодна з цим: "Ми знаємо, що він не хотів, щоб з його останків зробили цирк, однак ми знаємо й те, що він розумів, який внесок в науку може принести дослідження його мозку".

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.