Спецпроект

У Німеччині відкрили будинок-музей Папи Римського

У німецькому містечку Пентлінг відбулося урочисте відкриття "Будинку кардинала Йозефа Ратцінгера". Музей сворили в будівлі, де з 1969 року до 1977 року жив Папа, будучи професором теології в Регенсбурзькому університеті.

Про це пише Католік.ru

Свої двері для відвідувачів музей відкриє з жовтня. У ньому можна буде побачити приміщення, в яких жив майбутній Понтифік, а також його особисті речі. У цьому будинку Бенедикт XVI мріяв провести свої роки після виходу на пенсію, але цим планам не судилося здійснитися у зв'язку з його обранням на престол Намісника св. Петра. В результаті Понтифік передав будинок у володіння "Фонду Бенедикта XVI" - організації, яка підтримує публікацію теологічних праць Святішого Отця.

Серед збережених в будинку експонатів - речі не тільки Папи, але також його сестри Марії, яка померла в 1991 році. Це принтер, пристрої для шиття, а також кулінарна книга, в якій вказані ті чи інші страви. З її допомогою можна дізнатися про смаки Папи.

У салоні відвідувачі зможуть побачити музичні партитури брата Понтифіка о. прелата Георга Ратцінгера, який багато займався музикою і навіть керував хором, а також стареньке видання Нового Завіту з підкресленнями, зробленими його руками. Серед речей Папи його дитячі листівки, книги, фотографії. Реставратори змогли відновити також інтер'єр будинку, яким він був у 70-ті роки.

Бенедикт XVI (Йозеф Алоїс Ратцінгер) народився  16 квітня 1927 року в місті Марктл-на-Інні, Баварія, Німеччина — 265-й Папа Римський, голова Католицької церкви та суверен держави Ватикан. Один із найближчих співпрацівників Іоана Павла II, до обрання папою очолював Колегію кардиналів і Конгрегацію з питань віровчення. Автор близько 60 книг.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.